Загальна характеристика інституту кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення норм міжнародного права, страница 2

Кримінальна відповідальність фізичних осіб за порушення норм міжнародного гуманітарного права одержала своє закріплення в міжнародних договорах не шляхом введення конкретних санкцій за злочинні діяння, а через заборону певної поведінки і визнання державами обов’язку переслідувати такі порушення відповідно до національного законодавства. Проте ця схема мала недоліки і не справлялася із завданням притягнення до кримінальної відповідальності воєнних злочинців, що викликало необхідність створення міжнародних воєнних трибуналів та міжнародних кримінальних судів.

В 1998 р. був прийнятий і в 2002 р. набув чинності Римський статут, що заснував постійний судовий орган, для переслідування винних в здійсненні міжнародних злочинів – Міжнародний Кримінальний Суд.

Однак, як вбачається з практики застосування міжнародними судами норм міжнародного гуманітарного права по притягненню до кримінальної відповідальності фізичних осіб, які вчинили воєнні злочини, не можна прийти до остаточного висновку про те, що зроблене все можливе, щоб подолати практику безкарності осіб, які вчинили злочини під час збройних конфліктів. Це зумовлює необхідність проведення дослідження поняття кримінальної відповідальності фізичних осіб в рамках міжнародного гуманітарного права, складів міжнародних злочинів, суб’єктного складу вказаного поняття, механізму запобігання та притягнення до відповідальності осіб, що вчинили порушення міжнародного гуманітарного права.

Мета і задачі дослідження. Метою курсової роботи є аналіз інституту кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення норм МГП.

Досягнення поставленої мети здійснювалося через постановку та вирішення наступних основних завдань:

дослідити історію становлення інституту кримінальної відповідальності фізичних осіб в міжнародному праві;

визначити поняття та особливості кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення норм міжнародного гуманітарного права;

розглянути підстави кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення норм міжнародного гуманітарного права;

визначити поняття та ознаки воєнних злочинів;

проаналізувати основні склади воєнних злочинів та класифікувати їх;

дати загальну характеристику суб’єкту відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права;

розглянути питання про відповідальність за дачу незаконного наказу та його виконання; з’ясувати співвідношення відповідальності індивіда та держави за порушення норм МГП;

охарактеризувати інституційний механізм запобігання та притягнення до відповідальності індивідів за порушення норм міжнародного права;

проаналізувати місце Міжнародного Кримінального Суду, Міжнародних трибуналів ad hoc для колишньої Югославії та Руанди, змішаних та інтернаціоналізованих судів і трибуналів в системі запобіганням порушення норм МГП;

розглянути місце органів, що доповнюють судове переслідування, у системі запобіганням порушення норм МГП.

Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, що виникають у процесі реалізації норм міжнародного права, які передбачають кримінальну відповідальність фізичних осіб за порушення міжнародного гуманітарного права.

Предметом дослідження є норми міжнародного права, що передбачають кримінальну відповідальність фізичних осіб за порушення міжнародного гуманітарного права.

Джерела дослідження. При написанні курсової роботи використовувалися відповідні міжнародно-правові акти, рішення та внутрішні документи Міжнародного Суду ООН, Міжнародних кримінальних трибуналів ad hoc для колишньої Югославії і Руанди та Міжнародного кримінального суду, чинне законодавство України та деяких інших держав; спеціальна наукова література з теорії права, міжнародного права та інших юридичних наук. У процесі дослідження опрацьовано більше 300 рішень та інших документів органів міжнародного кримінального правосуддя,  більше 100 міжнародних договорів.