(16)
Коефіцієнти і – емпіричні; одиниця виміру – МПа.
Залежність (16)використовується виключно для визначення критичного напруження в чавунах.
Перша ділянка, на якій змінюється від "0" до "40" одиниць відповідає стержням малої кривизни і гнучкості. Це стержні, які ні при яких умовах не втратять стійкості і в яких визначається як при простому стиску;
Друга ділянка, на якій () змінюється від "40" до "100" одиницям для сталі, відповідає стержням середньої гнучкості. Критичні напруження визначаються тільки за формулою Ясинського;
Третя ділянка – це ділянка, на якій. Це ділянка, що відповідає стержню великої гнучкості. Критичні напруження визначаються для них за формулою Ейлера.
Розрахунок стиснутих стержнів на стійкість
При оцінці стійкості стиснутого стержня зустрічається два типи розрахунків:
а) перевірочний розрахунок б) проектувальний розрахунок
Для проведення розрахунку необхідно отримати умову стійкості стиснутого стержня, аналогічну умові міцності при стиску: - при простому стиску:
(17)
де, а при простому стиску.
Аналогічно:.
Для того, щоб поєднати і вводять коефіцієнт, який називається коефіцієнтом зменшення осьового допустимого напруження при розрахунках на стійкість:
.
Він який показує в скільки разів допустиме напруження на стійкість менше. Коефіцієнт залежить від гнучкості стержня і визначається за таблицею, маючи своє конкретне значення для кожного матеріалу.
(18)
1. Перевірочний розрахунок.
Перевірочні розрахунки можуть бути двох видів:
1.1. По відомим допустимим напруженням на стиск
Послідовність розрахунку:
– визначається реальне напруження на стиск, що діє в стержні, через відому величину діючого зовнішнього зусилля і площу поперечного перерізу стержня;
– ці реальні напруження порівнюють з допустимими напруженнями на стійкість, тобто аналізується умова стійкості;
(19)
– визначають через коефіцієнт;
– в свою чергу для визначення коефіцієнта необхідно визначити величину максимальної гнучкості. Потім за таблицею для даного матеріалу знаходиться коефіцієнт. Знайшовши таким чином порівнюємо його з. Якщо або ж перевищує його на величину не більше ніж 1.5%, то умови стійкості для стержня виконуються.
1.2. За заданим допустимим коефіцієнтом стійкості
Розраховується реальний коефіцієнт стійкості. Він повинен бути:
.
– для визначення реального коефіцієнта необхідно:
.
– для визначення діючого напруження використовують формулу звідки, враховуючи, що, вибирають формулу для визначення
– якщо, то
– якщо, то, або ж.
2. Проектувальний розрахунок
Такий розрахунок проводиться на основі стійкості стержня:
, (1 9)
а, де величина задана, а розраховується:
(20)
За методом послідовних наближень визначають величину.
– на першому етапі беруть рівним 0.5 чи 0.6 і підставляють у формулу (20).
.
За величиною визначають розміри поперечного перерізу;
– потім розраховують головні центральні моменти інерції і радіуси відносно головних центральних осей інерції;
– за їх значеннями визначають,;
– за і вибирають;
– за за таблицею, враховуючи матеріал, знаходять за формулою:
, де відповідає значенню, що є найближчим меншим до у таблиці;
відповідає значенню, що є найближчим більшим до у таблиці;
– найближче менше до значення у таблиці.
Далі підставляють у формулу (20) тепер уже. Якщо та на величину не більше 5%, або ж на величину до 1.5%, то це напруження, а відповідно і коефіцієнт залишають.
У противному разі, робиться наступне наближення коефіцієнта за формулою
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.