(16)
Коефіцієнти і
– емпіричні;
одиниця виміру – МПа.
Залежність
(16)використовується виключно для
визначення критичного напруження в чавунах.
Перша ділянка, на якій змінюється від "0" до "40" одиниць
відповідає стержням малої кривизни і гнучкості. Це стержні, які
ні при яких умовах не втратять стійкості і в яких
визначається
як при простому стиску;
Друга ділянка, на якій () змінюється від
"40" до "100" одиницям для сталі, відповідає стержням середньої
гнучкості. Критичні напруження
визначаються
тільки за формулою Ясинського;
Третя ділянка – це ділянка, на
якій. Це ділянка, що
відповідає стержню великої гнучкості. Критичні напруження
визначаються для них за
формулою Ейлера.
Розрахунок стиснутих стержнів на стійкість
При оцінці стійкості стиснутого стержня зустрічається два типи розрахунків:
а) перевірочний розрахунок б) проектувальний розрахунок
Для проведення розрахунку необхідно отримати умову стійкості стиснутого стержня, аналогічну умові міцності при стиску: - при простому стиску:
(17)
де, а
при простому стиску.
Аналогічно:.
Для того, щоб поєднати і
вводять коефіцієнт
, який називається
коефіцієнтом зменшення осьового допустимого напруження при розрахунках на
стійкість:
.
Він який показує в скільки разів
допустиме напруження на стійкість менше.
Коефіцієнт
залежить від гнучкості
стержня
і визначається за таблицею,
маючи своє конкретне значення для кожного матеріалу.
(18)
1. Перевірочний розрахунок.
Перевірочні розрахунки можуть бути двох видів:
1.1. По відомим допустимим напруженням на стиск
Послідовність розрахунку:
– визначається реальне напруження на стиск, що діє в стержні, через відому величину діючого зовнішнього зусилля і площу поперечного перерізу стержня;
– ці реальні напруження порівнюють з допустимими напруженнями на стійкість, тобто аналізується умова стійкості;
(19)
– визначають через коефіцієнт
;
– в свою чергу для визначення коефіцієнта необхідно
визначити величину максимальної гнучкості
.
Потім за таблицею для даного матеріалу знаходиться коефіцієнт
. Знайшовши таким
чином
порівнюємо його з
. Якщо
або ж перевищує його на
величину не більше ніж 1.5%, то умови стійкості для стержня виконуються.
1.2. За заданим допустимим
коефіцієнтом стійкості
Розраховується реальний
коефіцієнт стійкості. Він повинен
бути:
.
– для визначення реального коефіцієнта необхідно:
.
– для визначення діючого напруження використовують формулу звідки, враховуючи, що
, вибирають формулу для
визначення
– якщо, то
– якщо, то
, або ж
.
2. Проектувальний розрахунок
Такий розрахунок проводиться на основі стійкості стержня:
, (1 9)
а, де величина
задана, а
розраховується:
(20)
За методом послідовних
наближень визначають величину.
– на першому етапі беруть рівним 0.5
чи 0.6 і підставляють у формулу (20).
.
За величиною визначають розміри поперечного
перерізу;
– потім розраховують головні центральні моменти інерції і радіуси відносно головних центральних осей інерції;
– за їх значеннями визначають,
;
– за і
вибирають
;
– за за
таблицею, враховуючи матеріал, знаходять
за
формулою:
, де
відповідає
значенню
, що є найближчим меншим
до
у таблиці;
відповідає
значенню
, що є найближчим більшим
до
у таблиці;
– найближче
менше до
значення у таблиці.
Далі підставляють у формулу
(20) тепер уже. Якщо
та
на величину не більше 5%,
або ж
на величину до 1.5%, то
це напруження, а відповідно і коефіцієнт
залишають.
У противному разі, робиться
наступне наближення коефіцієнта за
формулою
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.