Із цього рівняння ми знаходимо невідоме зусилля в т.В:
Приклад 2.
Необхідно розкрити статичну невизначеність системи, що показана на малюнку, і побудувати для неї епюри і.
Розв'язок.
1. Балка один раз С.Н.
2. Вибираємо основну статично визначну систему
3. Будуємо еквівалентну систему
4. Запишемо канонічне рівняння методу сил:
5. Навантажимо осн. сис. в т.В. одиничним навантаженням в напрямку дії, вибраного нами.
6. Будуємо епюри згинаючих моментів від одиничної сили і заданого навантаження, причому вантажну епюру розіб'ємо на дві, як показано на рис.
7. Визначимо переміщення від заданих сил:
де – площа епюри відповідного, для заданої ділянки, навантаження.
– ордината на одиничній епюрі під центром ваги ділянки площі вантажної епюри і позначається, частіше всього, через "". Відтак:
8. Визначимо переміщення від одиничної сили
9. Підставимо отримані вирази для і в вихідне канонічне рівняння і визначимо зусилля в т.В:
кН.
10. Оскільки ми отримали із знаком "+", то означає, що напрямок її дії вибрано вірно і тепер необхідно побудувати результуючі епюри і, як показано на рисунку.
Якщо система більш ніж один раз статично невизначна, то порядок розрахунків запишемо таким же, тільки збільшується число невідомих зусиль і відповідно кількість канонічних рівнянь для визначення переміщень. Приклад 2.
Так для балки, що показана на рисунку, необхідно:
1. Статично невизначна система 2р.
2. Вибираємо варіант статичної системи (осн. система)
3. Основну статично невизначну систему перетворюємо в еквівалентну.
4. Будуємо одиничні системи, тобто в точці визначення невідомих зусиль розміщуємо одиничні сили. Умовою еквівалентності, як уже відмічалось, є рівність деформацій в заданій і еквівалентній системах.
Таким чином дані системи еквівалентні, якщо і, тобто переміщення в точках 1 і 2 будуть дорівнювати нулю.
Відтак система канонічних рівнянь прийме такий вигляд:
де – переміщення точки 1 за рахунок дії зовнішніх сил;
– переміщення точки 2 за рахунок дії зовнішніх сил;
– переміщення точки 1 за рахунок дії сили по її ж напрямку дії;
– переміщення точки 2 за рахунок дії сили по її ж напрямку дії;
– переміщення точки 1 за рахунок дії сили по її ж напрямку дії;
– переміщення точки 2 за рахунок дії сили по її ж напрямку дії.
Фізичний зміст отриманого нами канонічного рівняння полягає в тому, що сума переміщень точок системи за рахунок дії всіх зовнішніх і за рахунок всіх невідомих сил в точках їх прикладання повинно дорівнювати нулю.
Одиничні сили завжди співпадають по напрямку невідомими зусиллями, які розшукуються.
Любим відомим методом, – Мора чи Верещагіна, – визначають переміщення в точках 1 і 2, тобто отримуємо і. Для визначення другої групи невідомих переміщень необхідно записати, що:
; ; ;
і – основні питомі переміщення. Вони завжди більші нуля, оскільки отримуємо їх за рахунок перемножування одиничних епюр самих на себе, тобто і площу і ординату беремо з одної і тої ж епюри.
– можливі питомі переміщення, які можуть бути як так і, але вони завжди рівні по величині і по знаку. Відтак:
Це є канонічне рівняння методу сил для два рази статично невизначної системи. Для нескінченого числа статично невизначних пружних систем канонічне рівняння методу сил буде мати такий вигляд:
Лекція 11
Багатопрольотні нерозрізні балки. Рівняння трьох моментів.
План лекції:
1. Основні особливості і поняття методу.
2. Приклади розрахунків.
Література : [1] - ст. 405 - 414
Нерозрізними називаються балки, що лежать більше ніж на двох опорах і які при цьому не мають проміжних шарнірів.
При цьому одна із опор є шарнірно-нерухома, для сприйняття осьових навантажень, а всі інші рухомі.
Опори прийнято нумерувати зліва направо, позначаючи крайню ліву опору №"О".
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.