Запеклий автомобіліст не пропустить ні однієї машини, не склавши про неї когось складного судження, соотнеся побачене із системою своїх подань про технічні засоби пересування, тоді як людина, далекий від питань автомеханіки, не завжди в стані пригадати навіть марку автомашини, що підвезла його сьогодні до місця роботи. Психіатр оцінить стан психічного здоров'я свого співрозмовника, культуролог - рівень його загального розвитку, а жебрак - соціальний статус. Всі ці процеси відбуваються мимоволі й продиктовані специфікою світосприймання людини, але дані приклади відбивають лише приватні моменти психічного життя, у цілому ж усяке сприйняття (апперцепція) людини не випадково й продиктовано структурами його світосприймання.
З ряду причин у кожнім суспільстві існують свої актуальні тематики, ці теми й проблематизируются в складній структурі суспільної свідомості, вони й привертають увагу окремих членів цього суспільства, подібна «спеціалізація» не може не позначитися на конституюванні (соціалізації) кожного окремо взятої особи. Представники суспільства, у якому проблематизируются питання моральності, сексуального поводження й т.п., будуть відрізнятися від представників суспільства, у якому проблематизируются питання прав людини, екології й т.п.; у суспільстві, стурбованому побудовою «світлого майбутнього», проблематизации будуть відрізнятися від вище зазначених. Зрозуміло, змістовно особистості кожного із цього суспільств, маючи й індивідуальні відмінності друг від друга усередині цього суспільства, у цілому будуть змістовно відрізнятися від особистостей іншого суспільства. Таким чином, структури світосприймання, тісно пов'язані зі світоглядними системами, визначають змістовну специфіку особистості, що, однак, буде подібна по якихось параметрах зі змістовністю суспільної культури в цілому, так само як і всіх субкультурах, до яких вона ставиться (полова, професійна, вікова й т.п. приналежність).
Однак, не змістовно, але за структурою особистості представників різних співтовариств ідентичні, що визначається не специфікою дискурсивних (інформаційних) просторів, тенденційно обумовлених у даному співтоваристві, а системою рольових відносин, про що ми скажемо в наступному підрозділі.
1.2. Рольові відносини
Людина може вступати в міжособистісні відносини, свідомо виконуючи ту або іншу функцію, відчуваючи себе тим або іншій особі, а також сущностно. Три зазначені позиції вичерпують весь спектр міжособистісних відносин: я-неотождествленные, я^-я^-ототожнені й індивідуальні.
Найбільш типові відносини для людини - я^-я^-ототожнені. Їхня специфіка полягає в самовідчутті людини, у його неусвідомлюваній самоідентифікації. З певного періоду життя нам немає потреби думати про те, що ми належимо до тієї або іншої підлоги, до тієї або іншої соціальної групи, що ми «білі» (або негроиды, монголоиды), є дітьми своїх батьків, родителями своїх дітей і т.п., ми просто відчуваємо себе чоловіком (або жінкою), сином (або дочкою), батьком (або матір'ю), начальником (або підлеглим), лікарем (учителем, робітником і т.д.), ми просто є ними, виявляючись у відношенні з тією людиною, з яким ми перебуваємо в зазначених відносинах.
Для того, щоб відчувати себе сином (або дочкою) у відносинах з матір'ю, нам не потрібно думати, що ми її дитина, спеціально відігравати роль сина (або дочки) - це відбувається автоматично, немов би саме собою. Зрозуміло, змістовно характер цих відносин залежить як від культуральных особливостей цих міжособистісних взаємозв'язків, так і від індивідуальних рис обох людей, що вступають у ці відносини. Однак, нас у цьому випадку цікавить не зміст відносин «син-мати» («дочка-мати»), а структура цих відносин, у яких обоє чоловік (син і мати, дочка й мати) безпосередньо відчувають себе в якійсь рольовій позиції (сина, дочки, матері), не утрудняючись продумуванням сценарію або витримуванням єдиної нитки цієї «драми». Це безпосереднє відчуття в конкретній ситуації ми називаємо «я-я-ототожненою роллю».
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.