Щодо ж висловлення А. Бандури про «батьківські норми поводження», сприйманих дитиною «як свої власні», можна лише поскаржитися. При поверхневому аналізі, звичайно, із цим положенням не можна не погодитися, однак, якщо ми згадаємо положення Л.С. Виготського про те, що дитина не соціалізується суспільством, а сам соціалізується в суспільстві (що збігається з нашими поданнями про те, що процес формування особистості є по суті процес адаптації до умов існування в соціумі), те ми побачимо, що дитина не дублює батьківські норми поводження, але створює їх сам, найчастіше «по образі й подобі», але виходячи із власних «матеріалів» й «проектів». Так чи інакше, але по зовнішній канві наша концепція погодиться й з теоретиками научения, хоча сущностно, звичайно, вони відмінні.
Повертаючись безпосередньо до етапу «соціального розгорнення», додамо, що ототожнений^-ототожнені-я-я-ототожнені ролі знаходять тут своє вторинне, упорядкований й осмислене (хоча актуально, у момент своєї реалізації, і неусвідомлюване) стан. Якщо на рівні «соціальної самітності» вони були як би латентны, не піддавалися ще когнітивної обструкції, або ж не були ще відіграні настільки, щоб стати автоматизмами, а тому не давали дитині відчуття своєї тотожності з ними, то тепер, на рівні «соціального розгорнення» вони вигострюються й здобувають свою закінчену форму, образуя досить тверду структуру, що прийнято називати «ідентичністю».
На етапі «деятельностной соціалізації» процесу формування особистості, до стану «кондиції» доходять й я-неотождествленные ролі. Частина колишніх я-неотождествленных ролей переходять у розряд я-я-ототожнених (цей процес аналогічний тому, як езопова мова переходить у внутрішню), інші ж виникають на їхньому місці й теж відіграються. З поступовим дорослішанням людини збільшується й число його потреб, частина з них не може бути задоволена в я-я-ототожнених відносинах (за браком останніх), тому збільшується й число я-неотождествленных ролей. Тут, найчастіше, має місце й такий механізм: дитина спочатку чисто інтелектуально засвоює якісь стереотипи соціального поводження, потім апробує їх на практиці, переконується в хибності частини своїх подань і відчуття цієї розбіжності від колишніх очікувань і конкретної реальності викликає в ньому почуття нетотожності своєму поводженню.
Як приклад можуть бути наведені любовні або шлюбні відносини: дитині з малолітства розповідають про те, що таке любов, відношення чоловіка й жінки, шлюб і т.п. (казки, насичені більше бажаним, чим дійсним, розповіді батьків, мелодрами й т.п.), на підставі цих свідчень дитина формує у своїй свідомості певну ідеалістичну (абстрактну) модель цих відносин, однак вступаючи на шлях реалізації цієї моделі він зіштовхується з безліччю перешкод і невідповідностей сформованого їм образа й реального положення. Виявляється, що любов не обов'язково триває «до труни», а «з тих пор» вони зовсім не жили щасливо, як обіцялося в незліченних казках. Розлучення батьків може стати для дитини тим моментом, коли він усвідомлює, що за идилической обгорткою шлюбу його батьків була взаємна ворожість, безліч претензій, образ і розчарувань, про які він не був до цього сповіщений. Зрозуміло, що конфлікт приводить до втрати тотожності з тією роллю, що він собі вже написав, уявляючи своє власне сімейне життя. Удруге знайти цю тотожність на тім же поприщі йому буде вже складно (швидше за все з певного періоду часу це й не можливо), у ньому постійно будуть конфликтовать дитячі очікування, що відповідають ідеалістичному образу шлюбу, з одного боку, і фактичні труднощі, з іншої. У результаті він буде змушений наповнювати ці відносини я-нетотожним поводженням.
Тут ми вже фактично вийшли за межі формування особистості, що втім, повністю відповідає принципу розвитку, оскільки, як виявляється з колишніх розділів цієї книги, останній етап процесу формування того або іншого явища відповідає першому етапу процесу розвитку цього ж явища, що втім, на цьому етапі може й призупинитися. Однак, ми не будемо забігати вперед, і перш ніж звернутися до
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.