Духовно-моральна соціально-економічна система – це така система ведення господарства і соціального устрою, яка має сприяти націленості особистості і суспільства в цілому на вічні цінності віри, надії і любові, прагнення до духовного зростання, згоди і взаємодопомоги. У сотеріологічному аспекті це система, яка повинна сприяти головній меті буття – спасінню душі людини, успадкуванню нею вічного життя. Однак людина відповідальна не тільки за своє життя, вона покликана до перетворення всього світу. І господарська діяльність розглядається як засіб перетворення, одухотворення світу, його зміни відповідно Божественному задуму про світ і про людину в процесі співтворчості Бога і людини, за допомогою синергії двох воль, зусиль людини і сили Божественної енергії (благодаті). Тому в есхатологічному аспекті духовно-моральна СЕС – це система, яка має сприяти не тільки освоєнню, збереженню, а й розвитку, одухотворенню оточуючого всесвіту. Духовно-моральна СЕС – гуманна і соціальна – вона служить інтересам особи і суспільства. Це система, яка забезпечує гармонійний розвиток особистості людини, в тому числі творчий, інтелектуальний, духовний; накопичення духовного та інтелектуального капіталу особистості і суспільства; злагоду і мир у суспільстві, збереження і розвиток всього навколишнього світу; соціальний комфорт і матеріальний добробут усіх членів суспільства.
Головними цінностями духовно-моральної культури такої системи є: Бог, особистість, Батьківщина, сім'я, вічні цінності віри, надії, любові, милосердя. Економічна культура і відносини базуються на таких цінностях як: соборність, єдність, взаємодопомога, взаєморозуміння, взаємоповага, справедливість, довіра, чесність, працелюбність, некористолюбство, відповідальність, діловитість, благодійність, соціальна захищеність, якість роботи.
Оскільки одна з головних цінностей такої системи – сім'я, систему спрямовано на підтримку і розвиток інституту сім'ї, її культурного, духовно-морального капіталу та економічного добробуту. Основою мотивації якісної, продуктивної праці і всіх перетворень в системі є не людські пороки, а людські чесноти. Економічний розвиток, економічна ефективність такої системи є необхідною умовою, не самоціллю, а засобом для гармонійного, всебічного розвитку людини і суспільства в цілому, перетворення, одухотворення навколишнього світу. Теж можна сказати і про професіоналізм як необхідну умову досягнення всіх цілей системи. Духовно-моральна соціально-економічна система – це система, побудована на духовних цінностях, моральних принципах та професійних знаннях.
Духовно-моральна соціально-економічна система – це найвищий тип ведення господарства та укладу соціального організму, якому відповідає православна соціально-економічна модель.
Базисом її є духовно-моральні закони і духовно-моральні цінності, надбудовою – система ведення господарства і соціального облаштування, яка побудована на цих законах і цінностях з урахуванням закономірностей соціально-економічного розвитку систем, законів розвитку людини (природних законів).
На основі духовно-моральних законів і духовно-моральних цінностей (які задаються релігією) створюється простір культури, в ньому формуються найважливіші суспільні інститути: державні, правові, політичні, ідеологічні, освітні, а також господарські (зокрема, норми, правила господарського життя, організація відносин власності, трудових відносин, відносин взаємодії господарюючих суб'єктів), формується підсистема суспільного виробництва, вибудовується певна інституціональна структура всієї системи, механізми та форми її функціонування, також формується та чи інша управлінська парадигма, на основі якої здійснюється цілеспрямований вплив на всю систему.
4.3 Фактори і важелі розвитку духовно-моральної СЕС
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.