Духовно-моральні основи розвитку соціально-економічних систем. Проблема морального чинника в економіці: історія і сучасність. Типізація соціально-економічних систем за моральним критерієм. Концепція духовно-моральної соціально-економічної системи, страница 45

  користуванні суспільним продуктом, так і найвищий рівень можливостей отримання освіти відповідно до здібностей.

У тварному світі людина займає унікальне місце – місце відповідального перед Богом, Його уповноваженого на землі і в той же час суб'єкта, який має зробити об'єктом своєї творчої діяльності, подібної з Божественним творінням, всю Землю з усіма її скарбами, використовувати і підпорядкувати собі все, що зростає і живе на ній [74, С.280]. Тому не можна забувати й про екологічну ціль економіки. Економічна система повинна бути організована таким чином, щоб створити умови для найбільш раціонального та дбайливого використання природних ресурсів, збереження навколишнього середовища. Більше того, людина здатна розвивати природний світ шляхом виведення нових видів рослин і тварин, освоєння нових, мало придатних для господарювання територій (наприклад, осушення болот або освоєння пустелі шляхом створення штучних систем іригації).

Власне економічна ціль економіки пов'язана з її ефективністю. Ефективність економіки можна визначити як максимальну користь за мінімальних витрат, отримання достатнього для сталого розвитку прибутку.

Оскільки економіка не є самодостатньою як у своїй основі, так і цілях свого існування, вона створюється людиною, а також для людини, суспільства, тому має, меншою мірою, реалізовувати свою базову мету, бути гуманною, соціальною, екологічною, ефективною. Таку економіку можна визначати як моральну та соціальну. Втім існують і більш високі цілі, що знаходяться за межами економіки, але пов'язані з господарською діяльністю, це цілі духовні – сотеріологічна (її можна звести до таких визначень, як «гідно поводитися перед Богом», «стати духовними людьми, перебуваючи ще в цьому світі», «врятувати душу», «здобути собі воскресіння») і есхатологічна (позитивний вплив на весь навколишній світ, його перетворення відповідно до плану Божественного домобудування). Їх втілення в господарському просторі означає, що соціально економічна система повинна в міру можливостей сприяти тому, щоб людина при бажанні і відповідних діях могла досягти цих цілей. У разі якщо ці неекономічні, але духовні цілі будуть пронизувати соціальну, гуманну, екологічну, базову цілі своїм внутрішнім змістом і виявляться вищими за ієрархією, економічна ж ціль буде матеріальним фундаментом перетворень, ми будемо мати справу з духовно-моральною СЕС. У ній всі цілі отримують найбільш повну реалізацію. У цьому випадку, як писав С. Булгаков у «Філософії господарства»: «Хозяйство изнутри полагается как явление и средство духовной жизни» [16, С.85]. При такій заданості ієрархії цілей економіки для людини як для суб'єкта господарювання і для соціально-економічної системи в цілому, розкриваються принципово необмежені можливості для розвитку господарства, соціального добробуту і миру, духовного зростання.

Вихід на динамічну і стійку, духовно і соціально інтегровану модель розвитку суспільства і економіки передбачує реалізацію всіх вище названих цілей економіки з урахуванням домінуючих цінностей. Гідне самовизначення, справжня свобода і самореалізація особистості можлива тільки в полі духовно-моральних орієнтирів і духовно-моральної економіки як системи, що створює для цього необхідні соціально-економічні передумови.