Духовно-моральні основи розвитку соціально-економічних систем. Проблема морального чинника в економіці: історія і сучасність. Типізація соціально-економічних систем за моральним критерієм. Концепція духовно-моральної соціально-економічної системи, страница 41

Аморальна економіка (СЕС) може проявлятися у двох варіантах (третє і четверте поле): коли у якості експлуатованих виступає власний народ, ресурси і економіка в цілому, тоді ми маємо справу з полем три, та коли експлуатованими є чужі країни і народи – це четверте поле.


 


Рисунок 3.1 – Типізація соціально-економічних систем за моральним критерієм


Третє поле характеризується тим, що в системі в цілому при недотриманні моральних норм не буде і позитивного економічного результату. Це закономірно для будь-якої аморальної системи, але проявляється не відразу. У цьому полі окремі особи і групи осіб, діючи в своїх особистих інтересах, прагнуть до максимального збагачення, не звертаючи уваги на те, що відбувається із системою в цілому. Це прагнення і дія дуже часто характерні як для осіб, що стоять при владі, так і для тих, що прагнуть до неї. Вони призводять в результаті з одного боку до утворення олігархічних кланів, які діють у власних інтересах всупереч інтересам суспільства і взагалі раціональним принципам збереження системи, а з іншого – до копіювання дій іншими господарюючими особами залежно від їх культурно-морального розвитку. Дія створеного механізму в кінцевому підсумку призводить до величезного збагачення одних і бідності інших, соціального і майнового розшарування, суб'єкти господарювання знищуються, економіка знекровлюється за рахунок вивезення ресурсів, капіталу, і як наслідок, кредитів у міжнародних фінансових організацій, відбувається відплив інтелектуального капіталу. У цілому в країні з такою системою ми спостерігаємо повне руйнування економіки, дестабілізацію суспільства, моральний хаос при дуже, поки що успішній, діяльності окремих олігархічних кланів. Соціально-економічна система, розташована у третьому полі, в результаті орієнтації державної системи (в особі конкретних державних чиновників), а також, як наслідок, і більшості суб'єктів господарювання на аморальні принципи, у поєднанні з непрофесійними підходами в результаті зазнає повного економічного краху. Непрофесіоналізм, звичайно, грає чималу роль у руйнуванні, втім головна домінанта – аморальність. Коли розвалиться система – питання часу, що залежить від накопичених матеріальних і нематеріальних запасів, дій ззовні, бажання і дій (небажання і бездіяльності) щодо зміни ситуації. Описана модель – це аморальна економіка кланово-олігархічного типу, яку, на жаль, ми на сьогоднішній день маємо в Україні.

В четвертому полі при прагненні отримати прибуток суб'єктами і системою також порушуються моральні норми, але система живе достатньо тривалий час, оскільки вона використовує переважно не свої, а чужі ресурси. Це – модель західної економіки, англосаксонської ліберальної СЕС. Маючи раціональний склад розуму, західні теоретики, політики і великі бізнесмени давно зрозуміли: експлуатація власного народу не може призвести ні до чого доброго. Великий бізнес обожнює політичну стабільність, не полюбляє соціальних конфліктів. До того ж західні менеджери зрозуміли, що найкращий результат наймані працівники даватимуть, по-перше, при забезпеченні високої заробітної плати і нормальних умов праці, а, по-друге, при активізації їх соціального потенціалу, забезпеченні довіри і справедливості, законності і порядку у власній державі. Тому від ідеї явної експлуатації власних трудових і природних ресурсів на Заході вже давно відійшли. Уряди розвинутих країн піклуються про майбутнє власної нації. Про це свідчать високі показники якості життя населення. Але питання полягає в тому, за рахунок чого протягом останніх десятиріч благоденствувала західна економічна система. Щоб відповісти на нього, достатньо звернутися до даних, що характеризують економіку США як втілення англосаксонської СЕС, а також до механізму, що пояснює принцип дії віртуальної світової економіки.