Лабораторний практикум з дослідження цифрових пристроїв на основі САПР MAX+PLUS II, страница 84

Процедуру фізичного програмування однієї мікросхеми в системі з інтерфейс­ними завантажувальними пристроями BitBlaster, ByteBlasterMV або MasterBlaster, а також типи ІС (із підтримуваних даною версією пакету MAX+PLUS II), які можна програмувати в такий спосіб,  наведено в розділі довідкиProgramming a Single Device with the BitBlaster, ByteBlasterMV, or MasterBlaster;

б) Програмування ланцюжка мікросхем. Стандарт IEEE Std 1149.1 інтерфейсу JTAG дозволяє поширити схему периферійного сканування BST на низку мікросхем, якщо послідовно ввімкнути їх тестові входи TDI і виходи ТDO даних (рис. 9.14, б). Таке ввімкнення, що утворює ланцюжок JTAG (JTAG chain), застосовується для створення пристроїв та систем з кількох мікросхем. Схема з’єднань для програмування ланцюжка JTAG не відрізняється від схеми програмування однієї ІС (див. рис. 9.14, а).

Процедуру фізичного програмування ланцюжка мікросхем з інтерфейс­ними завантажувальними пристроями BitBlaster, ByteBlasterMV або MasterBlaster, а також типи ІС (із підтримуваних даною версією пакету MAX+PLUS II), які можна програмувати в такий спосіб,  наведено в розділі довідкиProgramming Multiple Devices in a JTAG Chain with the BitBlaster, ByteBlasterMV, or MasterBlaster;

в) Конфігурування мікросхем. Схеми конфігурування однієї ІС в системі і кількох ІС ланцюжка JTAG аналогічні схемам програмування (див. рис. 9.13), відрізняються лише назви і кількість виводів ІС для конфігурування, з’єднаних на платі зі стандартним рознімачем.

Процедуру конфігурування однієї ІС і ланцюжка мікросхем з інтерфейс­ними завантажувальними пристроями, а також типи ІС (із підтримуваних даною версією пакету MAX+PLUS II), які можна конфігурувати в такий спосіб,  наведено в розділах довідки відповідноConfiguring a Single Device with the BitBlaster, ByteBlasterMV, MasterBlaster, or FLEX Download Cable та Configuring Multiple Devices in a JTAG Chain with the BitBlaster, ByteBlasterMV, or MasterBlaster;

г) Програмування мікросхеми апаратним програматором. Мікросхему, зокрема, якщо її виконано без інтерфейсу JTAG, можна запрограмувати в окремому вигляді, використовуючи апаратний засібпрограмування, а після того встановити на робочу плату пристрою або системи. У такий спосіб програмування здійснюється базовим модулем програматора Master Programming Unit (MPU) або Altera Programming Unit (АPU – для Windows 98 та Windows 2000). Базовий модуль з’єднується з комп’ютером за допомогою плати програматора, а мікросхема з’єднується зMPU через програмувальний адаптер, завдяки чому забезпечується доступ до всіх зовнішніх виводів ІС. Тип адаптера вибирається залежно від родини ІС, типу її корпуса і кількості штирків, про що можна дізнатися з довідки Help > Devices & Adapters > Adapters.

9.2  Лабораторне завдання

9.2.1 Засвоїти основи використання редактора фізичного розміщення Floorplan Editor

9.2.1.1 Активізувати потрібний проект, наприклад, 5lab\5XXsum (ввести до рядка заголовку Manager його назву), піктограмою (або з меню MAX+plus II > Floorplan Editor) викликати редактор розміщення Floorplan Editor та переглянути результати реалізації проекту компілятором:

а) У разі потреби подвійним клацанням в робочому полі вікна Floorplan Editor або з меню Layout (розташування) > Device View (вигляд мікросхеми) викликати вікно Device View із загальним виглядом мікросхеми. Відтак натиснути на вертикальній палітрі інструмент відображення інформації про останню компіляцію (або в меню Layout виставити прапорець Last Compilation Floorplan) та ознайомитися з призначеною компілятором мікросхемою.

б) Подвійним клацанням всередині мікросхеми або з меню Layout (розташування) > LAB View (вигляд логічних блоків) викликати вікно з виглядом внутрішньої структури, в якому ознайомитися з логічними блоками (LAB) і їх комірками (LC), призначеними компілятором.

9.2.1.2 Відредагувати розміщення вхідних і вихідних контактів ІС з метою зручного їх розташування на друкованій платі та перекомпілювати проект: