Процедуру фізичного програмування однієї мікросхеми в системі з інтерфейсними завантажувальними пристроями BitBlaster, ByteBlasterMV або MasterBlaster, а також типи ІС (із підтримуваних даною версією пакету MAX+PLUS II), які можна програмувати в такий спосіб, наведено в розділі довідкиProgramming a Single Device with the BitBlaster, ByteBlasterMV, or MasterBlaster;
б) Програмування ланцюжка мікросхем. Стандарт IEEE Std 1149.1 інтерфейсу JTAG дозволяє поширити схему периферійного сканування BST на низку мікросхем, якщо послідовно ввімкнути їх тестові входи TDI і виходи ТDO даних (рис. 9.14, б). Таке ввімкнення, що утворює ланцюжок JTAG (JTAG chain), застосовується для створення пристроїв та систем з кількох мікросхем. Схема з’єднань для програмування ланцюжка JTAG не відрізняється від схеми програмування однієї ІС (див. рис. 9.14, а).
Процедуру фізичного програмування ланцюжка мікросхем з інтерфейсними завантажувальними пристроями BitBlaster, ByteBlasterMV або MasterBlaster, а також типи ІС (із підтримуваних даною версією пакету MAX+PLUS II), які можна програмувати в такий спосіб, наведено в розділі довідкиProgramming Multiple Devices in a JTAG Chain with the BitBlaster, ByteBlasterMV, or MasterBlaster;
в) Конфігурування мікросхем. Схеми конфігурування однієї ІС в системі і кількох ІС ланцюжка JTAG аналогічні схемам програмування (див. рис. 9.13), відрізняються лише назви і кількість виводів ІС для конфігурування, з’єднаних на платі зі стандартним рознімачем.
Процедуру конфігурування однієї ІС і ланцюжка мікросхем з інтерфейсними завантажувальними пристроями, а також типи ІС (із підтримуваних даною версією пакету MAX+PLUS II), які можна конфігурувати в такий спосіб, наведено в розділах довідки відповідноConfiguring a Single Device with the BitBlaster, ByteBlasterMV, MasterBlaster, or FLEX Download Cable та Configuring Multiple Devices in a JTAG Chain with the BitBlaster, ByteBlasterMV, or MasterBlaster;
г) Програмування
мікросхеми апаратним програматором. Мікросхему, зокрема, якщо її виконано
без інтерфейсу JTAG, можна запрограмувати в окремому вигляді,
використовуючи апаратний засібпрограмування, а після того
встановити на робочу плату пристрою або системи. У такий спосіб програмування
здійснюється базовим модулем програматора Master
Programming Unit (MPU) або Altera Programming Unit (АPU – для Windows 98 та Windows
2000). Базовий модуль з’єднується з комп’ютером за допомогою плати
програматора, а мікросхема з’єднується зMPU через програмувальний
адаптер, завдяки чому забезпечується доступ до всіх зовнішніх виводів ІС. Тип
адаптера вибирається залежно від родини ІС, типу її корпуса і кількості
штирків, про що можна дізнатися з довідки Help
> Devices & Adapters
> Adapters.
9.2 Лабораторне завдання
9.2.1 Засвоїти основи використання редактора фізичного розміщення Floorplan Editor
9.2.1.1
Активізувати потрібний проект, наприклад, 5lab\5XXsum (ввести до рядка заголовку Manager його назву),
піктограмою (або з меню MAX+plus II > Floorplan Editor) викликати редактор розміщення Floorplan Editor
та переглянути результати реалізації проекту компілятором:
а)
У разі потреби подвійним клацанням в робочому полі вікна Floorplan Editor або з меню Layout (розташування)
> Device View (вигляд мікросхеми)
викликати вікно Device View із загальним виглядом мікросхеми. Відтак
натиснути на вертикальній палітрі інструмент відображення інформації про
останню компіляцію (або в меню Layout виставити прапорець Last Compilation Floorplan) та ознайомитися з призначеною
компілятором мікросхемою.
б) Подвійним клацанням всередині мікросхеми або з меню Layout (розташування) > LAB View (вигляд логічних блоків) викликати вікно з виглядом внутрішньої структури, в якому ознайомитися з логічними блоками (LAB) і їх комірками (LC), призначеними компілятором.
9.2.1.2 Відредагувати розміщення вхідних і вихідних контактів ІС з метою зручного їх розташування на друкованій платі та перекомпілювати проект:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.