Лабораторний практикум з дослідження цифрових пристроїв на основі САПР MAX+PLUS II, страница 48

У D-тригері з прямим синхровходом на елементах І-НЕ (див. рис. 6.5, а) пасивним рівнем С = 0 вхідні елементи І-НЕ блокують проходження інформації до комірки пам’яті: незалежно від значення D на обох входах  асинхронного -тригера встановлюються рівні логічної 1 і підтримують його в режимі схову, а з надходженням активного рівня C = 1 вхідні елементи виконують функції інверторів інформаційного сигналу і тригер функціонує за перемикальною таблицею (рис. 6.4, б). За допомогою додаткових входів (пунктир на рис. 6.5, а) утворюється тригер зі входом дозволу Е, який схемно є паралельним входові С і відрізняється від нього лише призначенням: за постійного рівня Е = 0 тригер блокується, а при Е = 1 функціонує як звичайний  D-тригер.

Внаслідок додаткової затримки сигналів у вхідних елементах І-НЕ, як зазначено позиціями кодів на схемі рис. 6.5, а) та кількістю затримок t_з.п на часових діаграмах рис. 6.5, в), тривалість перемикання синхронного тригера збільшується на одну затримку порівняно з асинхронним і становить t_T = 3t_з.п, тривалість синхроімпульсів для надійного перемикання має бути не меншою за t_i ³ 3t_з.п, а тому роздільна здатність тригера, тобто період синхроімпульсів Т ³ 4t_з.п і робоча частота f £ 1/4 t_з.п.

6.1.3.3 Примітив, макро- і мегафункція D-тригерів. Слід звернути увагу на те, що, як  зазначено на часових діаграмах, перемикання відбуваються з надходженням імпульсів С, відносно них і відлічуються затримки в елементах. Крім того, протягом C = 1 інформаційний сигнал D має бути незмінним, інакше пристрій функціонуватиме як асинхронний. З огляду на це асинхронні тригери (див. рис. 6.3) і синхронні зі статичним керуванням  (рис. 6.6) позначаються в програмному забезпеченні  терміном Latch („замок”), а їх синхровхід – терміном ENA (Enable – дозвіл) або gate (ворота).

Рисунок 6.6

6.1.3.4RSC-тригери. Синхронні RS-тригери з прямими (RSC тригер) та інверсними (-тригер) входами є тригерами з двофазним записом інформації (рис. 6.7, а), б). При С = 0 тригер типу RSC (див. рис. 6.7, а) перебуває в режимі схову незалежно від значення інформаційних сигналів R, S (рис. 6.7, в), а при С = 1 він функціонує за правилами асинхронного тригера (див. рис. 6.1, д). Так само -тригер (див. рис. 6.7, б) пасивним рівнем  = 1 підтримується в початковому стані (рис. 6.7, г), а з надходженням активного рівня  = 0 функціонує як асинхронний -тригер (див. рис. 6.1, е).

За діаграмою термів RSC-тригера (рис. 6.7, д), складеною, як і раніше, з урахуванням попереднього стану Q, мінімізуємо характеристичне рівняння

                                        Q⁺ = СS + Q, якщо СRS = 0,              (6.5)

з обмежувальною умовою, що виключає заборонену комбінацію вхідних сигналів СRS = 1. З рівняння виходить, що при С = 0 у тригері забезпечується режим схову Q+ = Q, а при С = 1 вираз (6.5) перетворюється до (6.1).

Рисунок 6.7

Таблиця переходів і граф RSC-тригера (рис. 6.7, е), ж) відрізняються лише доповненням стійких станів при С = 0 та сигналу C = 1 при інших переходах. Часто користуються вкороченою таблицею переходів, яка вказує переходи Q ® Q⁺ тільки при C=1; тоді вона збігається з таблицею RS‑тригера (див. рис. 6.1, и) і функції збудження при C = 1 збігаються з (6.2).

За допомогою паралельних входів кінцевого асинхронного тригера (див. рис. 6.1, в), 6.2, а) синхронні тригери різних типів можуть виконуватися з одним, наприклад, R¢або двома R¢ /, S¢ / установлювальними входами (рис. 6.7, и), призначеними для асинхронного (незалежно від рівнів усіх інших сигналів) установлення до визначеного стану, найчастіше для скидання до Q = 0 перед виконанням певної операції. Синхронні тригери типів RC, SC, ЕС при C= 0 зберігають початковий стан, а при C= 1 функціонують за  правилами відповідних асинхронних тригерів (п. 6.1.2.2).