Лабораторний практикум з дослідження цифрових пристроїв на основі САПР MAX+PLUS II, страница 66

Таблиця 8.2

N

Q2

Q1

Q0

dQ2

dQ1

dQ0

7

1

1

1

1

1

0

6

1

1

0

1

0

1

+

5

1

0

1

1

0

0

4

1

0

0

0

1

1

+

+

3

0

1

1

0

1

0

2

0

1

0

0

0

1

+

1

0

0

1

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

+

+

+

Підсумовувальний і віднімальний лічильники є дуальними, бо перетворюються один в одного інвертуванням їх виходів (див. табл. 8.1, 8.2). Через це випускають один тип ІС односпрямованих лічильників, які за структурою є лише підсумовувальними, якщо вихідний код знімати з прямих виходів, а для отримання віднімального лічильника досить знімати вихідний код з інверсних виходів. Два зазначені різновиди структури набувають сенсу в реверсивних лічильниках, в яких напрямок лічби є керованим: на окремих інтервалах часу, наприклад, у системах стеження, лічильник має працювати в режимі підсумовування, а на інших інтервалах – у режимі віднімання.

а)

б)

Рисунок 8.5

У реверсивних лічильниках напрямок лічби змінюють шляхом перемикання міжрозрядних зв’язків: за допомогою додаткових логічних елементів вхід наступного розряду з’єднують з прямими або інверсними виходами попередніх розрядів. У базовій схемі паралельного лічильника на D-тригерах (див. рис. 8.3, б) таке перемикання здійснюють елементами виключне АБО на виходах Qi (рис. 8.6, а) під дією керувального сигналу DNUP(Up – прямо, Down – зворотно). Рівнем DNUP = 0 в міжрозрядних зв’язках вмикаються прямі виходи  і лічильник переводиться в режим підсумовування (прямо), а рівнем DNUP = 1 вмикаються інверсні виходи , тому лічильник переводиться в режим віднімання (зворотно). Отже, в режимі підсумовування для розрядів дійсними є функції збудження (8.2), а в режимі віднімання вони перетворюються на функції

                                                       .                  (8.3)

а)

б)

в)

Рисунок 8.6

Функціонування реверсивного лічильника в двох режимах залежно від сигналу DNUP ілюструється часовими діаграмами на рис. 8.6, б).

У наведеній базовій схемі на D-тригерах в обох режимах лічильні імпульси С подаються в одну точку. В іншому варіанті реверсивного лічильника на Т-тригерах (рис. 8.6, в) керування напрямком лічби здійснюється шляхом зміни точки подавання лічильних імпульсів. При цьому на невикористовуваному вході має діяти пасивний рівень (у прикладі логічний 0). У режимі підсумовування імпульси подаються на вхід UP і вмикаються міжрозрядні зв’язки з прямих виходів тригерів, а рівнем DN = 0 вимикаються зв’язки з інверсних виходів. У режимі віднімання, навпаки, лічильні імпульси надходять на вхід DN, вмикаються зв’язки з інверсних виходів, а рівнем UP = 0 вимикаються зв’язки з прямих виходів. Вихідні сигнали переносу COUT (Carry output) і позики BOUT(Borrow output) призначені для каскадування лічильників.

8.1.2.5 Макрофункції. Лічильники належать до найпоширенішої групи ЦПП: засвоєно випуск чотирьох десятків їх типономіналів у складі серії 74, що є стандартними макрофункціями, крім того, для програмування ВІСПС застосовуються кілька спеціалізованих макрофункцій та універсальна мегафункція лічильника. Типові різновиди макрофункцій двійкових лічильників наведено на рис. 8.7.

1)

2)

3)

4)

5)

6)

Рисунок 8.7