Лабораторний практикум з дослідження цифрових пристроїв на основі САПР MAX+PLUS II, страница 20

< Приклад: d:\max2work\tutorial\2lab\\200.gdf (схема 2), .scf, .tao.

2.2.5 Засвоїти основи створення проекту за його графічного введення на рівні макрофункцій

2.2.5.1 Ознайомитися з різновидами логічних елементів бібліотеки бази даних (файл 2libr.gdf): макрофункціями буферів (Buffers) і логічних функцій (SSI Functions). Розглянути принципові електричні схеми: натиснувши В** по символу, який виділяється червоним кольором, і таблицею відповідності: натиснути піктограму після чого клацнути по символу. (У звіті навести типові макрофункції з двох груп та дати тлумачення їх змісту).

2.2.5.2 Засвоїти методику користування електронним довідником системи МАХ+... для добору потрібної стандартної ІС 74-ої серії (або елемента, специфічного для цієї системи). Розгляд вестимемо на прикладі реалізації логічної функції (10) у базисі І-АБО-НЕ, яка належить до категорії SSI Functions (логічні функції).

а) Дібрати придатну для нашої мети ІС: вікно Manager > меню Help > Old-Style Macrofunctions > зі списку Macrofunction  Categories  вибрати  потрібну категорію (у прикладі – SSI Functions) > користуючись колонкою опису (Description), дібрати потрібну ІС 74-ої серії або іншу макрофункцію (наприклад, 7451 Dual AND-OR-INVERT Gate – два елементи І-АБО-НЕ) та курсором натиснути її ім’я (7451) > ознайомитися з таблицею відповідності, нумерацією виводів та іншою текстовою інформацією.

б) Вставити символдібраної ІСзбібліотеки макрофункцій \maxplus2\ \max2lib\mf до свого варіанта графічного файла: відкрити вікно цього файла натиснувши > B** у місці розташування символу в лівому верхньому кутку (або одиничним клацанням у цьому місці і командою: меню Symbol > Enter Symbol) викликати діалогове вікно Enter Symbol > ввести у віконці Symbol Name (або вставити кнопкою В2 попередньо скопійоване в довідці) ім’я макрофункції > ОК (або інакше: натиснувши B** у віконці  Symbol Libraries на рядку \maxplus2\max2lib\mf перейти до бібліотеки макрофункцій > у віконці  Symbol Files знайти потрібний елемент і клацнути B** на ньому) і тим самим повернутися до вікна графічного редактора, в якому з’явиться символ макрофункції.

в) Дістати довідку щодо макрофункції, зображеної символом:

– B** на символі (який виділяється червоним кольором) викликати графічний файл з принциповою електричною схемою макрофункції, ознайомитися з нею, зокрема, з нумерацією портів (схемою можна скористатися і для побудови власного графічного файла: скопіювавши, вилучити або перейменувати порти, взяти лише якусь її частину тощо, відтак виділити, скопіювати та вставити до свого файла) та, закривши файл схеми, повернутися до свого файла;

– викликати довідковий файл: натиснути піктограму зі знаком запитання і потім клацнути на символі (або В2 на символі > діалогове вікно Edit Ports/Parameters > натиснути кнопку Help on 7451) > у довідковому вікні (тому ж самому, що викликається з меню Help) розглянути таблицю відповідності та інші текстові дані > закривши довідкове вікно, повернутися до свого файла.

2.2.5.3 Настроїти макрофункцію:

1) клацанням В2 на вставленому символі (див. п. 2.2.5.2, б) та натисненням Edit Ports/Parameters викликати діалогове вікно редагування Edit Ports/Parameters, в якому для макрофункції доступною є лише верхня половина (Ports);

2) користуючись іменами або нумерацією виводів ІС (у разі потреби скористатися довідкою – п. 2.2.5.2, в), редагуємо порти: виділяємо порт (віконце Name), у закладці Port Status призначаємо його стан (Used – використовуваний або Unused – невикористовуваний), а в закладці Inversion – необхідність інвертувати (None – не інвертувати або All – інвертувати).

< Приклад. До файла 200.gdf (схема 3) вставляємо символ макрофункції 7451; у діалоговому вікні входи 1А, 1В не редагуємо, а вхід 1С вилучаємо: виділяємо його і вмикаємо перемикач Unused; так само залишаємо незмінними входи 1D, 1E та 2A … 2D і вихід 1YN, а вхід 1F вилучаємо; і, нарешті, вихід 2YN інвертуємо: виділяємо його рядок і натискаємо All,  щоб подвійним  запереченням скасувати інверсію на виході (з’явиться синя одиничка біля кола інверсії, яка означає в даному випадку, що вона стосується одного виводу символу). У підсумку після закриття (ОК) вікна Edit Ports/Parameters отримуємо настроєну макрофункцію (показана у файлі d:\max2work\tutorial\2lab\200.gdf, схема 3).