Лабораторний практикум з дослідження цифрових пристроїв на основі САПР MAX+PLUS II, страница 52

Під час функціонування схеми на входах асинхронного тригера у складі ступеня М – у точках А,В ( на рис. 6.8, а) формуються імпульси, які можна використати для синхронізації другого ступеня, скоротивши інвертор (рис. 6.11, в). Утворений таким чином різновид схеми МS із забороненими зв'язками функціонує аналогічно схемі МS з інвертором: під час перемикання тригера М хоча б один із сигналів  дорівнює логічному 0, який подібно до сигналу C = 0 забороняє перемикання тригера S, а в проміжках між синхроімпульсами встановлюються рівні = 1 і тригер S переходить до стану М.

У схемі МS з різнополярним керуванням (рис. 6.11, г) використовуються тригери М та S із протилежним активним рівнем С (див. рис. 6.8, а), д), тому при безпосередньому з’єднанні синхровходів до одного з цих тригерів дозволено запис інформації, а другий перебуває в режимі схову.

З огляду на відсутність інвертора в схемах на рис. 6.11, в), г) час затримки тригера становить t_T = t_T1 = t_T2 = 3t_з.п, проте мінімальний період і робоча частота синхроімпульсів такі ж самі: t_T = 6t_з.п, f = 1/6t_з.п.

6.1.4.4 Перетворення тригерів з динамічним керуванням.В інтегральній схемотехніці з-поміж тригерів з динамічним керуванням найбільшого поширення набули тригери типів JK та D, які є універсальними, бо з’єднанням їх входів безпосередньо або за допомогою зовнішніх елементів можна побудувати тригери потрібного типу.

Рисунок 6.12

Тригери типу RSС або JK перетворюються до однофазного D‑тригера з використанням зовнішнього інвертора (рис. 6.12, а). Якщо вхід D має бути інверсним, досить інвертор ввімкнути до протилежного входу двофазного тригера відносно рис. 6.12, а) або просто перейменувати виходи тригера (рис. 6.12, б). Природно, такі перетворення придатні для тригерів як зі статичним, так і з динамічним керуванням.

Від RSC-тригера з динамічним входом С легко перейти до JK‑тригера за допомогою дубльованих входів (пунктир на рис. 6.11, а) або зовнішніх елементів І. JK-тригер безпосередньо виконує функції RSC‑тригера з динамічним керуванням (фрагмент умовного позначення на рис. 6.12, в), якщо заборонити комбінацію CJK = 1. Реалізація Т-тригера на JK‑тригері (рис. 6.12, г) очевидна: при J = K = 1 характеристичне рівняння (6.8) JK-тригера перетворюється до характеристичного рівняння (6.6) Т‑тригера. На підставі того, що при J = K = 0 тригер залишається в режимі схову, а при J = K = 1 перемикається до протилежного стану, реалізується ТЕ-тригер (рис. 6.12, д). Аналогічно рис. 6.8, а) за допомогою асинхронних входів, наприклад, R, S (рис. 6.12, е) утворюються тригери з установлювальними входами типів JKRS, TRS, DRS тощо.

Якщо в D-тригері з динамічним керуванням вхід D з’єднати з виходом , то при D =  його рівняння (6.3) перетворюється в (6.6), тобто схема стає Т-тригером (рис. 6.12, ж). За допомогою зовнішнього елемента І-НЕ організується ТЕ-тригер (рис. 6.12, и), який перемикатиметься за негативним фронтом синхроімпульсів, бо при Е = 1 вони потрапляють до прямого динамічного входу С через інвертор.

6.1.4.5 Примітиви і макрофункції тригерів з динамічним керуванням. Бібліотека програмного комплекту містить тригери з динамічним керуванням типу JK, JKE (рис. 6.13, а), T, TE (рис. 6.13, б), D, DE (рис. 6.13, в), до назви яких долучається абревіатура FF (Flipflop). Прямий динамічний синхровхід позначається на символі трикутничком, а для інверсного додається ще маленьке коло. Тригери виконано з асинхронними установлювальними входами CLRN (Clear – скидання, очищення) та PRN (Preset – передустановлення); до назви інверсних входів додається літера N (Not). Спеціалізовані для пакета макрофункції (рис. 6.13, г) відтворюють, по суті, тригери типу D і DE, а типові макрофункції серії 74 (рис. 6.13, д), е) містять, в основному, тригери типу D і JK (по декілька тригерів у корпусі ІС).