Оперативно-виробниче планування на підприємстві. Основи управління приладобудівним підприємством. Автоматизація управління підіриємством (Глави 17-19 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 2

За допомогою цього графіка можна знайти так звану точку беззбитковості, тобто той обсяг виробництва, при якому крива, яка відбиває зміни виручки від реалізації /при заданому рівні цін/, перетинається з кривою зміни собівартості продукції. Очевидно, при цьому обсязі виробництва нарешті буде досягнута беззбитковість виробництва і подальше збільшення обсягів реалізації приведе до появи прибутку.

10. Остання частина бізнес-плану – “стратегія фінансування”. У цьому розділі викладається план отримання коштів для створення ябо розширення підприємства. Роз’вязуються такі питання:

·  скільки взагалі потрібно коштів для реалізації даного проекту;

·  звідки планується отримати ці гроші;

·  коли можна очікувати повного повернення вкладених коштів та отримання інвесторами прибутків від них.

Відповідь на перше запитання випливає з “фінансового плану”. При відповіді на друге запитання слід враховувати, що фінансуванню через кредити слід віддавати перевагу для проектів, пов’язаних з розширенням виробництва на вже діючих /і діючих успішно/ підприємствах. З одного боку, від таких підприємств банкіри не вимагатимуть пілвищеної плати за кредит, оскількт ризик для вкладень тут не надто велекий, а з іншого – нескладно знайти матеріальне забезпечення кредитів: у такій якості можуть виступати активи, які вже є.

Що стосується третього аспекту розділу “стратегія фінансування” – оцінки строків повернення позичених коштів, то вона потребує проведення і включення у бізнес-план спеціальних розрахунків, що дозволяє визначити строк окупності вкладень. Формули цих розрахунків можна знайти у відповідних довідкових посібниках.

Завдання і запитання для самопідготовки та контролю знань

1.  Що являє собою внутрішньозаводське планування? Його призначення.

2.  Які види планів ви знаєте? На підставі яких законодавчих актів вони складаються?

3.  Охарактеризуйте вихідні дані для внутрішньозаводського планування.

4.  Які розділи включає план соціального і економічного розвитку підприємства?

5.  Дайте визначення товарної та реалізованої продукції.

6.  Розкрийте зміст кожного розділу плану соціального і економічного розвитку підприємства.

7.  Який порядок існує на підприємствах при складанні планів? Хто очолює роботу і які служби беруть у них участь?

8.  Які відмінності існують між планом соціально-економічного розвитку та бізнес-планом?

9.  З яких розділів складається бізнес-план? Передайте зміст цих розділів.

Глава 17. Оперативно-виробниче планування на підприємстві

17.1. Структура внутрішньозаводського планування

Планування являє собою поректування бажаного майбутнього та ефективних шляхів його досягнення. Це практично, попереднє прийняття рішень. Потреба у плануванні виникає тоді, коли досягнення бажаного результату залежить від набору взаємозв’язаних рішень.

Серед різноманітних завдань, які виникають на різних етапах виробничого планування, існують оптимізаційні та неоптимізаційні. Їх розв'язання здійснюється у певній послідовності, утворюючи комплекс внутрішньозаводського планування. Система цього планування має ієрархічну структуру.

На верхньому рівні планування вирішується завдання формування виробничої програми /перелік виробів та обсягів їх випуску/ підприємства на основі портфеля замовлень. За умов ринкової економіки з урахуванням масштабів та типу підприємства, а також його підрозділів це можуть бути завдання формування умов піврічної або квартальної програми.

Сформована виробнича програма служить вихідною базою для розв’язання завдань середнього рівня – розподілу виробничої програми за підрозділами та плановими переділами різної тривалості з метою раціональної організації випуску продукції. Це може бути поділ річної програми за кварталами та місяцями або поділ квартальної програми за місяцями.

На верхньому та середньому рівнях розв’язуються завдання обсягового планування, якы зводяться до побудови виробничих програм підприємства, цехів, дільниць або ліній та обгрунтування їх обсяговими розрахунками завантаження різних підрозділів заводу або груп облад­нання. Тому ці завдання належать до класу обсягово-календарного пла­нування.