Об'єктом управління /керованою системою/ може виступати вся галузь, територіальний комплекс, об'єднання, підприємство або його виробничі підрозділи, окремі колективи та ланки. Суб'єктом управління /системою, що управляє/, є держава, її органи, окремі керівники. Питання управління вирішують: органи влади /Верховна Рада та її Президія, Ради народних депутатів/; органи державного управління /Кабінет міністрів, державні комітети, міністерства, відомства/; органи правосуддя, арбітражу та прокурорського нагляду.
Колективи підприємств являють собою єдність керованої та керуючої систем /ряс. 18.1/. Частина колективу, безпосередньо зайнята проектуванням та виготовленням продукції, утворює об'єкт управління підприємства або його підрозділів. Інша частина працівників, яка має справу з виробленням рішень і керівництвом їх практичною реалізацією, утворює суб'єкт управління. На підприємствах до керуючої системи належить апарат заводоуправління, а до керованої - цехи; у цеху керуючою системою є цеховий апарат на чолі з начальником цеху, а керованою - дільниці і т.Д.
Стосовно робочих місць здійснюється інший вид управління, а саме управління засобами праці, яке, за визначенням Ф.Енгельса, є управлінням речами. Отже, у виробництві розрізняють два види управління - управління працівниками та управління речами /засобами праці/.
Рис. 18.1. Єдність керованої та керуючої систем:
УІ- канал передачі керуючої інформації; ІСО - канал передачі інформації про стан об'єкта; С - вплив навколишнього середовища на об'єкт управління;
а - вихід об'єкта управління;
Е - навколишнє середовище.
Управління робочими засобами праці являє сам процес виробництва - керовану підсистему. До керуючої підсистеми належить лише управління людьми. Іншими словами, управління виробництвом включає управління працівниками, які, у свою чергу, керують засобами праці.
Строго кажучи, між об'єктом та суб'єктом управління немає абсолютних меж. Зони міняються ролями залежно від ієрархії управління. Керуюча система, яка є суб'єктом управління відносно того чи іншого об'єкта, сама в свою чергу є об'єктом управління іншим суб'єктом. Наприклад, керуюча система підприємства відносно цехів та підрозділів виступає водночас об'єктом управління з боку міністерства. Між керуючою та керованою системами існує діалектична взаємодія, здійснювана внаслідок наявності прямих і зворотних зв'язків /від суб'єкта до об'єкта та від об'єкта до суб'єкта/. Практична реалізація цих зв'язків забезпечується завдяки руху інформації.
Наявність прямого та зворотного зв'язку є неодмінною умовою нормального функціонування та розвитку будь-якої соціально-економічної системи. Прямий зв'язок обслуговує процес прийняття рішень та забезпечує їх передачу на керований об'єкт. Зворотний зв'язок, який несе інформацію про стан об'єкта та його реакції на керуючі рішення, служить базою формування коригуючого впливу на об'єкт управління.
Між керуючою та керованою системами на будь-якому рівні виникають не лише економічні, а й юридичні, соціально-психологічні, організаційні, моральні та багато інших відносин, тому тільки комплексне їх вивчення та врахування у практичній діяльності дають можливість створювати ефективні системи управління. Відносини, управління виникають між різними рівнями ієрархії управління і всередині колективів на кожному з цих рівнів. Спільним для всіх видів управлінських відносин є те, що вони є відносинами організаційними.
Процес управління постійно вдосконалюється на всіх рівнях. У наш час необхідність у проведенні кардинальної реформи управління викликана такими обставинами: революційним характером перебудови суспільства і передусім глибокими якісними змінами у економіці країни /зокрема, переходом підприємств на повний госпрозрахунок та самофінансування/; демократизацією всіх сторін суспільного життя, в тому числі й управління; посиленням орієнтації виробництва на задоволення суспільних потреб та усуненням диктату виробників; посиленням соціальної спрямованості управління.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.