Оперативно-виробниче планування на підприємстві. Основи управління приладобудівним підприємством. Автоматизація управління підіриємством (Глави 17-19 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 13


Економічні методи управління /ЕМУ/ охоплюють комплекс способів та прийомів впживу'на'об'єкт управління, які базуються на використанні економічних законів, інтересів і системи економічних показників, норм і нормативів господарської діяльності окремих ланок економіки. Вони є домінуючими у комплексі методів управління. Ці методи орієнтовані на досягнення поставлених цілей через притаманні управлінню економічні важелі та стимули, які впливають на інтереси трудящих.

Мета ЕМУ - поєднати умови зацікавленості виробничих колективів і окремих працівників у прийнятті оптимальних рішень та їх якісному і своєчасному розв'язанні. Ці методи передбачають вплив на економічні інтереси виробників з метою поліпшення показників роботи підприємства. Зрештою вони зводяться До управління інтересами, через інтереси та за допомогою інтересів. Ця система методів забезпечує можливість управ­ління використанням засобів праці, предметів праці і робочої сили на підприємстві, створенням та розподілом прибутку, фонду зарплати і фон­дів економічного стимулювання.

На нинішньому етапі економічного розвитку країни управління інте­ресами і через інтереси є одним з головних напрямів реалізації всієї сукупності ЕМУ, складовою частиною сутності докорінної перебудови управління економікою країни. Основній шляхами управління інтересами І через інтереси виступають: реорганізація системи оплати праці; недо­пущення зрівнялівки,  забезпечення обґрунтованої диференціації в опла­ті праці та усунення її максимальної межі: широке застосування прогресуючих форм оплати праці в галузі реалізації заходів НТП; створення умов для масового використання колективного підряду.

Організаційно-розпоряджувальні методи /ОРМУ/ являють собою сукуп­ність прийомів адміністративного та правового впливу на об'єкт управ­ління /зокрема на відносини людей у процесі виробництва/. Здійснення цих методів гарантується державними законами і нормативними актами.

Застосування цих методів зумовлюється тим, що у процесі виробництва люди вступають не лише в економічні, айв організаційні відноси­ни. Останні виражаються у вертикальних /субординаційних/ і горизон­тальних /координаційних/ зв'язках. Виконуючи частину спільної праці, кожен працівник мав свої певні обов'язки перед колективом, звідки і виникають повноваження, обов'язок, відповідальність та дисципліна.

ОРМУ базуються на таких відносинах управління, як влада, примус, відповідальність, дисципліна. Їх основні особливості такі: а/ вони ґрунтуються на притаманних системі управління відносинах влади та примусу; б/ виражають прямий директивний вплив на систему загалом та окремі її елементи; в/ дозволяють керівникові приймати однозначні рі­шення, обов'язкові до виконання; г/ встановлюють обов'язковість поло­жень, інструкцій, вказівок, наказів, розпоряджень і резолюцій керівни­ків, невиконання яких тягне за собою відповідальність.

За роллю у процесі управління виділяють чотири групи ОРМУ: регла­ментуючі, розпоряджувальні, дисциплінарні, правові.

Регламентуючі методи зводяться до встановлення стійких організа­ційних зв'язків між елементами системи за допомогою закріплення певних обов'язків за системою та за її окремими елементами. Зони включають: регламентування /закони, статути, положення загальноорганізаційного характеру/, положення про порядок роботи, організаційний статус ланок, організаційні форми управління, положення про посади /посадові ін­струкції/, нормування /планово-економічне, ресурсне, фінансово-кредит­не, матеріально-технічне, встановлення норм і нормативів/, інструкту­вання - письмове, усне, по радіо, по телефону, шляхом особистих кон­тактів, за допомогою макетів, стендів, вказівників, інструкцій та схем.

Дисциплінарні методи відбивають обов'язкове для кожного підприєм­ства та його працівників дотримання встановлених законів, правил, рег­ламентів, режимів порядку, що склався, договірних відносин та зобов'я­зань. Визначальною є державна дисципліна щодо дотримання всіх вимог та виконання своїх обов'язків, які визначаються законодавством, а також цілями та функціями, для виконання яких створюються підприємства і .їх структурні підрозділи. На цій основі отримують розвиток різновиди дисципліни: трудова, виробнича, технологічна, планова, фінансова, договір­на, платіжна.