3.Порушення взаємодії м'язів периферичного артикуляційного апарату.Насамперед порушується взаємодія артикуляційних і мімічних м'язів, що підтверджується зайвими рухами лицьових м'язів під час мовлення, навіть наявністю синкінезій (додаткові рухи), інколи тикоподібних і хореїчних рухів м'язів обличчя. У дитини поступово може сформуватися стійкий стереотип напруженого мовлення. Симптомом, який ускладнює організацію мовленнєвого акту; можна вважати стійке порушення взаємодії між артикуляційними і дихальними м'язами, що призводить до специфічних порушень мовленнєвого дихання. Страждають ритмічність мовленнєвого дихання (порушуєтьсспіввідношення між вдихом і видихом), спрямованість і плавність видиху.
4. Тотальне порушення звуковимови.
Таким чином, за відкритої ринолалії органічна вада — незрощення піднебіння призводить до функціонального порушення праксису артикуляційного апарату.
1.4 Особливості розвитку дітей з ринолалією
Вплив вроджених незрощень губи і піднебіння на соматичний розвиток дитини
Вроджені незрошення верхньої губи і піднебіння є одним із чинників, шо вкрай несприятливо впливає на організм дитини і спричинює у ньому грубі функціональні і морфологічні зміни.
Тяжкість вади визначається не тільки зовнішньою потворністю, складними функціональними порушеннями, соціальною невпевненістю дитини в дошкільному і шкільному колективах, конфліктною напруженістю і негативним психологічним фоном у сім'ї, а й тим, що наявність незрощень зумовлює низку соматичних розладів, що призводять до порушень росту і нормального розвитку дитячого організму (А. Лімберг, 1933; М. Дубов, 1960; Б. Булатовська, Н. Кузнецова, 1971; Л. Харьков, 1980; Ю. Бернадський, 1985; R. В. White, 1981,W. J. Doyle зі співавт., 1986 та ін.).
Із вродженими незрощеннями верхньої губи та піднебіння частіше народжуються хлопчики — 60 %, ніж дівчатка — 40 % (Л. Яковенко). N. Wantia уточнює, що хлопчики частіше мають незрощення верхньої губи і піднебіння, а дівчатка — незрощення тільки піднебіння або тяжкі форми незрощення губи та піднебіння. Помічена сезонна залежність народжуваності таких дітей. Частіше вони з'являються, заданими Л. Харькова, взимку (12 %), а згідно з дослідженнями Л. Губіної та О. Краснікової, — навесні (34 %). Аналіз строків народження дітей з цією вадою в Україні, дав змогу виявити, що 9,53 % із них народилися недоношеними, з масою тіла, меншою ніж 1500 г (Л. Харьков, Л. Яковенко, 2001). В Росії це становило 3,21 %, тобто втричі менше. Діти, які народилися недоношеними, мають більший ризик захворіти у ранній період розвитку. У хворих з незрощеннями верхньої губи та піднебіння порівняно із здоровими дітьми у 15,5 раза частіше трапляються супутні вроджені вади. Крім того, у них спостерігається порушення з бокусерцево-су-динної і нервової систем,лужно-кислотноїрівноваги (Т. Селезньова). У 14 % дітей з вродженими незрощеннями верхньої губи та піднебіння було виявлено несприятливий соматичний стан через високий рівень у них захворюваності. Так, вони частіше хворіли на бронхіти, пневмонії, холецистохолангіти, пієлонефрити, цистити, нейродерміти, остеохондропатії.
Згідно з дослідженнями J. Paradize, R. Ruberg (1980), відставання у зрості і масі дітей з незрощеннями піднебіння спостерігається до6-місячноговіку. Не всі батьки обстежених дітей використовували спеціальну методику годування. Значні труднощі під час годування було виявлено у 73 % дітей. Найбільше зниження маси (майже на ЗО % порівняно з нормою) спостерігалося у дітей до 2 міс. Тенденція до відставання антропометричних показників удітей з незрощеннями піднебіння простежується до 3 років. Незважаючи нате шо в Україні нині проводиться значна робота, спрямована на раннє хірургічне відновлення піднебіння і навчання батьків спеціальних прийомів годування немовляти, проблема негативного впливу цієї вади на ранній розвиток дитини залишається актуальною.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.