- розвиток мовного праксису, виховання дихання, дрібної моторики в ігровій формі;
- розширення лексики та розвиток здатності до спілкування і утворення понять.
У зв'язку з погіршенням екологічної обстановки, зниженням рівня життя сімей не зменшується, а збільшується число дітей з уродженими ущелинами. Тому вкрай необхідно якомога більш раннє виявлення таких дітей та надання їм комплексної медико-психолого-логопедичної допомоги.
У нашій роботі ми використовували методики наступних авторів: А.Г. Іпполітова, Л.І. Вансовской, І.І. Єрмакової.
Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що в даний час формування навичок правильної мови має велике значення, тому дуже важливий пошук найбільш ефективних форм роботи.
Мета дослідження - апробація ефективних методик подолання порушення мовлення при відкритій ринолалії.
Предмет дослідження - система логопедичного впливу при усуненні недоліків мовлення у дітей дошкільного віку з вродженими анатомо-функціональними порушеннями, викликаними відкритої ринолалії.
Об'єкт дослідження - особливості порушення мовлення у дітей з відкритою ринолалія, обумовленої вродженої ущелиною мовного апарату.
Гіпотеза дослідження - ми вважаємо, що правильно організована корекційна робота робить можливим значне поліпшення тембру голосу і виправлення порушення звуковимови, обумовленого анатомо - Фізіологічними дефектами мовного апарату.
Відповідно до поставленою метою та висунутою гіпотезою належить вирішити такі завдання:
1. Проаналізувати спеціальну літературу з проблеми.
2. Вивчити особливості фізіології, анатомії, мови і психіки дітей з відкритою ринолалії.
3. Визначити систему методичних прийомів, що впливають на ефективність роботи по корекції ринолалии.
Методи дослідження визначилися у відповідності з метою, гіпотезою й завданнями роботи.
Теоретичні методи - аналіз літератури з проблеми дослідження, узагальнення результатів дослідницької роботи.
Емпіричні методи - вивчення медичної документації, обстеження мовлення рінолаліков, спостереження за дітьми в процесі корекційної роботи.
Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури, додатків.
У першому розділі ми проаналізували теоретичні джерела дослідження відкритої ринолалії.
У другому розділі розкрили етапи дослідно-експериментальної діяльності з поставленої проблеми.
У висновку представлені висновки по кожній главі, дається підтвердження гіпотези.
Список літератури представлений 20 джерелами, додатки включають в себе дидактичний матеріал, медичну документацію, перспективний план роботи.
Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що була доведена ефективністю апробованих методичних прийомів корекції мовленнєвих порушень при відкритій ринолалії і можливість використання даних матеріалів на заняттях з дітьми.
Практична значимість : запропонована система корекційної роботи з дітьми з відкритою ринолалія, розроблені рекомендації для батьків і педагогів.
Розділ 1
1. Історія вивчення ринолалії.
Термін «ринолалія» (від грец. rhinos— ніс,Іаііа— мовлення) у перекладі означає мовлення в ніс, або гугнявість, тим самим відображуючи лише зовнішні прояви розладу. Історично для визначення цього мовленнєвого порушення в літературі (особливо зарубіжній і медичній) використовували й інші терміни: «палатолалія»{Klaus-PeterBecker, MiloshSovak), «палапголалія», «ринофонія» (М. Зеєман), «механічнадислалія» (О. Правдіна, В. Олтушевський). Проте на відміну від механічної дислалії в разі ринолалії порушується вимова не тільки приголосних, а й голосних звуків. Від ринофонії, за якої спостерігається лише збільшення назалізації (від грец.nasus —ніс), або носового резонансу голосу, ринолалія вирізняється ще й наявністю стійких порушень звуковимовної сторони мовлення.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.