Особливості розвитку дітей з ринолалією. Історія вивчення ринолалії. Аналіз теоретичних джерел дослідження ринолалії. Будова мовного апарату, страница 24

1. В обох дітей було забезпечено достатню піднебінно-глоткового змикання.

2. Підвищився тонус артикуляційних і мімічних м'язів.

3. Вироблена спрямована повітряний струмінь.

4. Збереглася незначна назалізація мови.

5. Поставлені та введені в мову спотворені й відсутні звуки.

6. Досить розвинені м'язи пальців і кисті.

Таким чином, підтвердилося, що ранні ортодонтичні, хірургічні заходи, науково - обгрунтовані методи до і післяопераційної корекції мовлення з урахуванням індивідуальних особливостей кожної дитини дозволяють нормалізувати мова, забезпечити повноцінне спілкування дитини до кінця дошкільного віку.

2.3 Порівняльний аналіз рівня розвитку мови у дітей із відкритою формою ринолалии на заключному етапі дослідницької роботи

В Відповідно до плану дослідницької роботи з корекції мовних порушень при відкритій ринолалії, нами було проведено повторне дослідження в березні 2016р. з використанням тих же методів, що і на констатирующем етапі.

Необхідно відзначити, що в процесі обстеження ми звернули увагу на зміни в стані мовлення дітей, які сталися в результаті корекційно-виховної роботи.Після проведення комплексу фізичних дихальних вправ, гімнастики для жувальних м'язів при рубцях твердого піднебіння, мімічної гімнастики при ротовій області, масажу при м'язової напруженості в області чола, носа і щічні-виличної області, вокальних і ортофоніческіх вправ у Вови значно зменшилася назалізація мови (залишився невеликий носовий відтінок), м'яке піднебіння стало більше пластичним і рухливим, мова зайняла правильне положення.

Поставлені автоматизовані, віддиференціювати і введені в самостійну мова все голосні і приголосні звуки крім В«р, рВ» , В«рВ» - тільки викликаний і автоматизований в словах.

Таких результатів вдалося досягти завдяки допомозі рідних (мама, бабуся), які брали активну участь у вихованні правильної мови дитини. Постійно відвідували індивідуальні заняття та добросовісно виконували завдання логопеда. Рекомендовано продовжити заняття з логопедом.

У Микити назалізація збереглася в дещо більшою мірою через укорочення м'якого піднебіння і сильних рубцевих змін на ньому. Положення мови відповідає нормі, поставлені, автоматизовані, отдіференцірована, введені в самостійну мова все звуки крім

В«лВ», В«лВ» (ці звуки тільки викликані).

Батьки намагалися допомогти логопеда. Труднощі виникали через порушення емоційно-вольової сфери. Дитина замкнутий, соромився свого нового правильної вимови, тому було важко вводити в самостійну мова. Рекомендовано продовжувати заняття з логопедом в школі.

Порівнюючи результати обстеження на початку і в кінці експерименту. Хочеться відзначити, сто нам вдалося значно зменшити назалізації, поставити практично всі звуки. Йдеться дітей стала зрозумілою для оточуючих, що забезпечило її комунікативну функцію. У дітей з'явилася впевненість у собі. Все це створило передумови для успішного навчання в школі.

Висновок

Теоретичний огляд науково-педагогічної літератури та проведене дослідження з проблеми раннього усунення мовних порушень при відкритій ринолалії у дітей дошкільного віку за допомогою науково-обгрунтованих методів до-і післяопераційної корекції мовлення дозволяє відзначити наступне.

В початку нашої роботи ми вважали, що прочиненими ринолалии вкрай необхідна рання комплексна медико-психоло-логопедична допомога (в дошкільному віці). Дана методика включає 3 етапи.

На першому етапі основна увага приділялася обстеженню дітей, першим бесідам з дітьми та (окремо) з близькими дитини.

На другому етапі розробляється зміст індивідуальних реабілітаційних програм з використанням таких методів корекційної роботи:

- стимуляція піднебінних і глоткових м'язів;

- відпрацювання основних параметрів мовного дихання (поступовість спрямованість, тривалість і найбільш раціональний діафрагмальний його тип);

- переклад всієї артикуляційної бази звуків в передні відділи ротової порожнини із застосуванням цілеспрямовано підібраного фонетичного матеріалу;