Аналіз анамнестичних, клінічних і рентгенографічних даних (/. Sokolowski, 1976; Д.Мінісаєв, 1980) свідчить про істотні порушення соматичного розвитку дітей з незрощеннями піднебіння. Авторами встановлені строки виникнення супутніх захворювань у цієї категорії дітей. У перші роки життя дитини розвиваються захворювання, пов'язані з порушеннями годування. Захворювання дихальних шляхів частіше трапляються у віці 2—5років. JIOP-органів— у5—10років.
Л.Деребалюк констатувала, що у дітей, старших за 4 роки, порушення носового дихання зумовлені не стільки широким з'єднанням порожнин носа і рота, скільки непрохідністю носових ходів через виникнення ендоназальних перешкод. До них належать гіпертрофія носових раковин (у 53 % хворих), викривлення перегородки носа (у 40 %), а також наявність поліпів, аденоїдів і звуження носових отворів. Проте у всіх дітей, прооперованих у віці до 4—5років, носове дихання відновлюється. Встановлено, що ступінь зниження слуху залежить від віку, в якому було прооперовано дитину. Ранні строки хірургічного відновлення піднебіння забезпечують значне поліпшення слухової функції вже через 1—2роки.
Хронічні осередки інфекції, які часто супроводжують природжені незрощення губи і піднебіння, є постійним джерелом інтоксикації дитячого організму. Так, заданими Н. Кузнецової, захворюваність дітей на хронічну пневмонію в 4—5разів перевищує таку серед дітей, шо не мають подібногвади. Майже у20 % дітей з ВНГП виявлено інші природжені вади (порушення діяльності серцево-судинноїі дихальної систем, вади грудної клітки, потворність кінцівок — полідактилія, синдактилія; аномалії статевих органів тощо). Частота і тяжкість супутніх захворювань прямо залежать від ступеня складності вади.
Т.Селезньова (1985) простежила, шо наявність стоматологічних проблем у дітей дошкільного віку з природженими щілинами губи і піднебіння становить 88,7 %. На верхній щелепі уражених зубів було більше, ніж на нижній. Удітей зі складними природженими аномаліями розвитку поширеність карієс тановила 100 %. Вади розвитку тимчасових і постійних зубів було виявлено у 40 %, а деякі форми гіпоплазії молочних і постійних зубів — у 63,4 % обстежених.
Дослідження О. Коваленко і Г. Марченко (1973) свідчать про те, що тільки у 26,5 % дітей дані фізичного розвитку були в межах вікової норми. Це були переважно діти з ізольованими незрощеннями верхньої губи або тільки твердого піднебіння. Незадовільний фізичний розвиток виявлено у 73,5 % дітей.
Психічний розвиток і формування особистості дитини з ринолалією
Неповноцінність мовлення негативно позначається на формуванні всіх психічних функцій дитини з ВНГП, особливо на процес становлення особистості.
Вроджені незрощення губи та піднебіння часто поєднуються з іншими вадами розвитку, атакож з органічними ураженнями центральної нервової системи, що виявляється в розумовій відсталості того чи іншого ступеня прояву. У таких хворих різко зростає ризик розвитку різних нервово-психічнихрозладів уже в дитячому і підлітковому віці — від легких невротичних явиш до реактивних станів, що нерідко супроводжуються вторинною затримкою інтелектуального розвитку.
Серед причин виділяють: загальне недорозвинення і тяжкі мовленнєві порушення, шо часто спостерігаються у таких хворих; несприятливі умови виховання і психічну травматизацію дітей з цією вадою розвитку в ранньому віці, пов'язані з порушенням стереотипу контакту таких дітей з однолітками і дорослими, частою госпіталізацією таких хворих у зв'язку з багатоетапністю лікування. Все це з віком призводить до виникнення у людей з цією патологією серйозних соціальних і психологічних проблем.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.