Деякі дослідження (В. Мушинський, А. Уракова, Л. Харьков, Б. Биндер, С. Носко, С. Станіславський) присвячені оцінюванню психічного розвитку, вивченню особливостей нервово-пси-хічних станів дітей різного віку з незрощеннями піднебіння. Поряд зі змінами органічного характеру виявлено невротичні реакції, астенічний синдром, вегетосудинну дистонію тощо, що свідчить про потребу як у в неврологічній, так і у психологічній реабілітації цієї групи хворих. У деяких дітей наявними є неврологічні мікроознаки: ністагм, асиметрія очних щілин, асиметріяносо-губнихскладок, підвищення сухожильних рефлексів тощо. Простежено поширеність психічних захворювань у дітей із наскрізними та ізольованими щілинами губи і піднебіння, що становить 31,5 % і майже в 20 разів перевищує таку у дітей без цієї вади розвитку. Психічні розлади частіше спостерігаються у дітей віком 7—10рокіз. Згідно з дослідженнями цих авторів, порушення психічного розвитку виникає внаслідок захворю-в а н ьЛОР-органів,ранньої туговухості, загальної соматичної ос - лабленості, затримки мовленнєвого розвитку. Характерним є факт значно більшої кількості психічних захворювань у хлопчиків, ніж у дівчаток. Установлено, шо хлопчики з комбінованими щілинами губи і піднебіння в 2 рази менше страждають від психічних розладів, ніж хлопчики з ізольованими незрощеннями губи і піднебіння (В. Мущинський, 1984; А. Уракова, 1977).
Затримку інтелектуального розвитку як вторинну ваду удітей з ВНГП констатували П.Львов (1925); В. Кузнецов (1952); А. Коваленко (1968). Одну з причин ЗПР у цієї категорії дітей В. Матвеева зі співавт. (1968) вбачала у частій госпіталізації хворих, несприятливих умовах виховання і педагогічної корекції.
Н. Захарова, Т. Гнилорибов виділяють два типи психогенних реакцій у дітей зі складними незрощеннями: гіпостенічний (млявість, сором'язливість, низька комунікабельність, схильність до переляку, швидка втомлюваність тощо) і гіперстенічний (підвищена роздратованість, нестійкість психічних станів, руховий неспокій тощо). Автори підкреслюють, що у дітей з незрощеннями піднебіння можуть спостерігатися патохарактерологічні зміни особистості. При цьому надзвичайно велике значення має вплив середовища. Гіпостенічний і гіперстенічний варіанти психогенних реакцій формуються зазвичай із 7-річноговіку. Слід зазначити, що різні неврологічні порушення у дітей розвиваються в певні вікові періоди. «Критичними» є такі:2—3роки, коли формується індивідуальність дитини;7—8років, коли остаточно дозріває активна моторика;12—18років — період статевого дозрівання. Водночас Р. Беккер, посилаючись на дослідження /.Науп, вказує, що здебільшого у дітей з незрощеннями піднебіння інтелект розвинений нормально.
За даними /. Tobiasen (1984), діти з вадами обличчя часто викликають у дорослих і однолітків негативні емоції, у зв'язку з чим порушується стереотип контакту. Доведено, що непрооперовані діти на момент початку навчання в школі розвинені значно гірше, ніж прооперовані у віці до 2 років. У них з часом формуються дещо особливий склад характеру і манери поведінки
(LRichman, 1978).
У літературі недостатньо даних, що характеризують психічний стан дітей з природженими незрощеннями губи та піднебіння в динаміці з урахуванням віку, виду і ступеня тяжкості вади, а також супутніх захворювань. Практично немає також відомостей про вплив строків проведення і методик оперативного втручання на зміну стереотипу психічного розвитку дітей з ВНГП.
Для виявлення можливих взаємозв'язків між рівнем психічного розвитку дітей з незрощенням верхньої губи і піднебіння та характером вади, станом супутніх захворювань, характером і с троками медичної допомоги тошо колективом учених на базі Українського центру з надання допомоги дітям з ВНГП було розроблено спеціальні карти спостереження за такими дітьми, що охоплювали 56 параметрів. За допомогою цих параметрів передбачалося додатково виявити наявність чи відсутність деяких психогенних реакцій, характерологічні особливості хворих дітей, а також рівень їх адаптації в колективі, ставлення до них людей, що оточують їх, та членів сім'ї тощо.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.