Особливості розвитку дітей з ринолалією. Історія вивчення ринолалії. Аналіз теоретичних джерел дослідження ринолалії. Будова мовного апарату, страница 17

• спирання на збережені аналізатори і їхні функції, розвиток потенційних функціональних можливостей кінестетичного, слухового, зорового апарату;

• використання фізіологічного дихання з метою перевиховання його в мовленнєве діафрагмальне з ротовим видихом;

• паралельність у роботі над формуванням мовленнєвого дихання і формуванням артикуляційних укладів;

• використання фізіологічної взаємозалежності і взаємодії м'я- зових груп мовленнєвого апарату в роботі з розвитку артикуляційного праксису;

• урахування рівня готовності артикуляційної бази звуків для визначення послідовності постановки їх;

• урахування вікових і компенсаторних можливостей дитини з ВНГП;

• забезпечення систематичності і паралельності логопедичної і психокорекційноїроботи.

Тобто система корекційної роботи з розвитку фонетично правильного мовлення у дітей дошкільного віку з ВНГП обов'язково має забезпечити: розвиток рухомості м'якого піднебіння, усунення назального тембру голосу, виховання правильної артикуляції всіх звуків, розвиток фонематичного сприймання. Зміст логопедичної роботи з кожного розділу може варіювати залежно від того, чи прооперована дитина, чи працював з нею логопед до операції, наскільки тривалою була підготовча робота, чи готова вона психологічно до логопедичних занять тощо. Після операції логопед повинен допомогти дитині оволодіти мовленням в анатомічно нових умовах. Для всіх пацієнтів логопедичні заняття після уранопластики є обов'язковими і проводяться з урахуванням доопераційної роботи та ефективності операції. Методи роботи модифікують залежно від особливостей мовлення пацієнта з урахуванням його психічного статусу. Проте незмінними залишаються основні принципи, мета, завдання і вимоги до результатів логопедичної корекції.

Запропоновані JT. Вансовською критерії дають можливість чіткіше розмежувати порушення мовлення в разі ринолалії й оцінити ефективність корекційного впливу за двома позиціями: усунення назалізації і подолання вад артикуляції. Мовлення дитини з ринолалією після логопедичної корекції може бути оцінене як:

•нормальне або наближене до норми — сформованою є звуковимова і усунено назалізацію;

•значно поліпшене мовлення — сформованою є звуковимова за помірної назалізації;

•поліпшене мовлення — сформованою є артикуляція не всіх звуків на тлі помірної назалізації;

•без поліпшення — несформованою є артикуляція звуків у разі гіперназалізації.

2.  Дослідно-експериментальна діяльність

2.1 Комплексне обстеження дітей з відкритої ринолалії в післяопераційний період (констатуючий етап)

Комплексне обстеження дітей з відкритою ринолалии в після операційному періоді (констатуючий етап)

Експериментальна апробація поставленої гіпотези проводилася на базі ДНЗ№ 32 «Зірочка» м.Рівне.

В процесі дослідницької роботи на констатуючиму етапі нами було проведено обстеження дітей та складено план корекційно-виховної роботи для виправлення порушення мовлення у дітей.

Було досліджено:

- анатомічні особливості будови всього артикуляційного апарату і самого вродженого дефекту;

- загальне мовленнєвий розвиток;

- зміни в емоційно-вольовій сфері дитини з дефектами зовнішності і мови (див. додаток)

Констатуючий «зріз» був зроблений в квітні 2015р. в експериментальну групу ми включили 2-ух дітей з відкритою ринолалією.

Ваня К. Зарахований в старшу логопедичну групу з мовним діагнозом: відкрита ринолалія (Після операційна).

При обстеженні мовного апарату виявлені рубці на твердому небі, післяопераційний шов на м'якому небі. Виявлено відсутність усіх приголосних звуків і їх м'яких варіантів крім звукуВ«мВ».

Дихання ключичне поверхневе, швидко виснажує, не сформована спрямований струмінь через витік через ніс. Чіткість голосу погана.

Мрсен І. зарахований в старшу логопедичну групу у вересні 20015р. за рішенням МПК від 22.09.2015г. з мовним діагнозом: відкрита ринолалія (післяопераційна). При обстеженні виявлено рубцеві зміни верхньої губи, м'якого піднебіння. Мова нерозбірлива, з гіперназалізаціей через геперопекі в родині абсолютно не може бути один, замкнутий, нетовариський. Дитина соматично ослаблений через часті захворювань верхніх дихальних шляхів.