Обстеження центральної газофракціонуючої установки. Моделювання інтегрованої технологічної схеми, страница 7

Промисловість України потребує як розвитку нових високоефективних технологій виробництва, так загальної модернізації вже існуючих виробництв.

Світовий досвід використання методів інтеграції процесів показує, що вони однаково добре працюють як при створенні проектів нових промислових виробництв, так і при створенні проектів реконструкції вже працюючих промислових установок і виробництв.

Широке поширення і застосування пінч-аналізу в останні два десятиліття дозволило значно поліпшити енергетичну і експлуатаційну ефективність промислових установок у всьому світі. Виконана велика кількість успішних проектів у різних галузях промисловості, починаючі від нафтохімічної і хімічної та закінчуючи целюлозно-паперовою і харчовою галузями промисловості.

Раніше в роботі [10] була виконана часткова інтеграція процесу первинної переробки нафти на одній з установок Кременчуцького НПЗ. У роботі було показано, що при реалізації проекту реконструкції процесу, виконаного за допомогою методів пінч-аналізу можна знизити споживання гарячих утиліт на 9 %, а холодних на 12 %. Але в зазначеній роботі визначене зменшення зовнішніх утиліт, що підводяться до процесу дистиляції без аналізу їхнього виробництва, тобто без розгляду процесу нагрівання сирої нафти і її продуктів у трубчастій печі, а також у теплову інтеграцію була включена тільки частина технологічних потоків установки.

У роботах [11-13] було показано, що на установках іншого Українського заводу можна скоротити питома витрата палива (70 – 75) % у різних режимах роботи.

У роботі [14] показано, що економія від застосування методів пінч-аналізу на трьох Європейських нафтопереробних заводах невеликої потужності приблизно від 20000 до 50000 тон сирої нафти в рік становить величину 13,7 мільйонів доларів США на рік. Використання методів пінч-аналізу на Гуаньдунскому заводі у Китаї дозволило заощаджувати 16 мільйонів доларів США на рік за рахунок збільшення енергоефективності підприємства, що ввело цей завод у число кращих НПЗ у світі (3 %) [15].

Використання методів пінч-аналізу для реконструкції нафтопереробного підприємства в Індонезії дозволило зменшити споживання енергії на 39 % при строку окупності, рівних 6 місяців [16].

У роботах [17-18] показано, що застосування методів пінч-аналізу при проектуванні рекуперативних теплообмінних систем для установок первинної переробки нафти можна скоротити використання гарячих утиліт на 29 %, а холодних – на 34 %.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що впровадження пінч-аналізу являється енергоефективним заходом, тому застосуємо теплоенергетичну інтеграцію процесу поділу широкої фракції легких вуглеводнів.

2.2  Ресурсозбереження і енергозбереження

Ресурсозбереження – це взаємозалежна сукупність науково методологічних, технологічних, інженерно-технічних, організаційно-технічних, економічних й організаційно-господарських заходів, спрямованих при виробництві різноманітних продуктів на заощадження й раціональне використання природних ресурсів; на значне підвищення ступеня переробки й різке скорочення втрат матеріальних ресурсів, найбільш повну рекуперацію вторинних матеріальних ресурсів і відходів, що приводить до істотного росту економічної ефективності промислового виробництва й запобігає його шкідливий вплив на навколишнє середовище. Ресурсозбереження в хімічній, нафтохімічній, нафтопереробній, металургійній і металообробній промисловості є найважливішим чинником забезпечення істинного переходу до стійкого розвитку.

Ресурсозбереження дозволяє не тільки зберегти природні й матеріальні ресурси для майбутніх поколінь, розтягти на значно більше тривалі строки їхнє раціональне використання й забезпечити охорону навколишнього середовища, але також відкриває найширші можливості для збільшення об'єму випуску високоякісної продукції при тих же або навіть менших витратах суспільної праці й економії капітальних вкладень.