Обстеження центральної газофракціонуючої установки. Моделювання інтегрованої технологічної схеми, страница 27

Наприклад, протягом 2004 році в Україні виникло 286 НС (надзвичайних ситуацій). У зв'язку з частими стихійними лихами, аваріями і катастрофами, зростанням їх кількості в багатьох регіонах України обстановка вважається дуже складною. Така ситуація є постійною серйозною загрозою для населення, зокрема кожній людині, суспільству, навколишньому середовищу, а в цілому і стабільності економіки держави.

ЦГФУ призначена для виділення товарних фракцій вуглеводнів: пропанової, ізобутанової, бутанової, ізопентанової та етан-пропанової фракції шляхом переробки широкої фракції легких вуглеводнів. Наявність у системі ЦГФУ рідких вуглеводнів та зріджених газів з низькою температурою кипіння та високою пружністю парів обумовлюють її підвищену вибухопожаронебезпечність, тому дослідження стійкості роботи на об’єкті є одним з основних завдань ЦО на цьому підприємстві.

Дослідження стійкості роботи об’єкта господарювання – це всебічне вивчення умов, які можуть скластися на об’єкті в надзвичайних умовах, а також оцінка їхнього впливу на подальшу виробничу діяльність підприємства.

Мета дослідження – виявити вразливі місця в роботі об’єкта та розробити найбільш ефективні заходи, пропозиції та рекомендації щодо підвищення його стійкості.

Ці рекомендації включають до плану заходів з підвищення стійкості роботи об’єкта. План реалізують у мирний час за відсутності надзвичайних ситуацій, як правило, під час реконструкції об’єкта та в період загрози нападу противника.

На стійкість роботи об’єктів впливають такі фактори:

-  надійність захисту робітників та службовців від дії вражаючих факторів, що супроводжують надзвичайні ситуації;

-  здатність інженерно-технічного комплексу об’єкта господарювання протистояти дії означених вражаючих факторів;

-  захищеність об’єкта господарювання від дії вторинних вражаючих факторів;

-  надійність систем постачання об’єкта господарювання всім необхідним для виробництва запланованої продукції;

-  стійкість систем управління виробництвом і цивільною обороною;

-  готовність об’єкта до ведення рятувальних та інших невідкладних робіт і робіт з відновлення порушеного виробництва.

Дослідження стійкості об’єкта проводиться в мирний час силами інженерно-технічного складу без відриву від виробництва. Тривалість досліджень – два-три місяці.

Весь процес планування і проведення дослідження поділяють на три етапи.

Перший етап – підготовчий: розробка керівних документів (наказ начальника ЦО об’єкта, календарний план, план проведення дослідження, визначення складу учасників дослідження та їх підготовка).

Другий етап – оцінка стійкості роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях.

Третій етап – розробка заходів, які підвищують стійкість роботи об’єкта.

Для проведення досліджень на об’єкті створюють такі групи:

-  група керівника дослідження на чолі з головним інженером підприємства;

-  група начальника відділу капітального будівництва;

-  група головного енергетика;

-  група головного механіка;

-  група головного технолога;

-  група відділу матеріального постачання;

-  група ланки ЦО об’єкта.

На другому етапі роботи кожна група спеціалістів оцінює стійкість елементів виробничого інженерно-технічного комплексу об’єкта і проводить необхідні розрахунки за кожним з уражаючих факторів, які можуть діяти внаслідок появи надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.

У ході досліджень визначають умови захисту робітників та службовців, оцінюють уразливість інженерно-технічного комплексу, характер можливих руйнувань від вторинних факторів, вивчають стійкість систем постачання і кооперативних зв’язків з підприємствами-постачальниками, виявляють уразливі місця в системі керування та можливості об’єкта щодо відновлення зруйнованого виробництва.