Організація і стимулювання праці робітників підприємства. Планування економічного і соціального розвитку підприємства (Глави 15-16 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 8

          З метою забезпечення високих темпів зниження трудомісткості продукції на підприємствах повинна здійснювати систематична робота по виявленню та використання резервів зростання продуктивності праці та встановлення прогресивних норм.

          Відповідно до діючого положення проведення атестації робочих місць передбачає оцінку якості всіх діючих на підприємстві норм праці як одного з найважливіших показників організаційно-технічного рівня виробництва. Оцінка якості діючих норм передбачає перевірку кожної норми на відповідність досягнутому рівню техніки, технології, організації виробництва і праці, після чого приймається рішення про атестацію чи не атестацію перевірених норм.

          Атестованими визначаються технічно обґрунтовані норми, які відповідають досягнутому рівню техніки і технології, організації виробництва і праці.

          Застарілі і помилково встановлені норми визначаються не атестованими. Застарілими вважаються норми, які діють на роботах, трудомісткість яких зменшилася в результаті загального поліпшення організації виробництва і праці, зростання професійної майстерності та вдосконалення виробничих навиків робітників.

          Помилковими вважаються норми, при встановленні яких були помилково встановлені організаційно-технічні умови або допущені неточності у застосуванні нормативних матеріалів чи у проведенні розрахунків.

          Неатестовані норми підлягають заміні. Перегляд застарілих норм здійснюється у строки і в розмірах, які встановлюються керівником підприємства за погодженням з профспілковим комітетом у календарному плані заміни та перегляду норм праці.

          Перегляд помилково встановлених норм проводитися мірою їх виявлення за походженням з профспілковим комітетом.

          Застосування робітником /бригадою/ з власною ініціативи нових прийомів праці і передового досвіду, вдосконалення своїми силами робочих місць, підвищення своєї професійної майстерності та досягнення на цій основі високого рівня виробітку у період між атестаціями робочих місць не з підставою для перегляду норм праці за рішенням адміністрації. Перегляд у цих випадках може проводитися лише за ініціативою самого робітника, колективу бригади, за що вони заохочуються у встановленому порядку.

          Норми підлягають обов’язковій зміні новими і мірою впровадження у виробництво організаційно-технічних заходів, які забезпечують суттєве зростання продуктивності праці.

          Підставою для зміни норм праці є також вичерпання строку дії тимчасових норм. До таких належать норми праці, які встановлюються на період освоєння нової продукції, нової техніки, технології, організації виробництва і праці. Як зазначалося, тимчасові норми змінюються постійними після вичерпання строку їх дії.

Завдання і запитання для самопідготовки і контролю знань

1. Що таке міра праці і який її зв’язок з нормами праці?

2. Яка концепція нормування праці існує за умов ринкових відносин?

3. Яка існує класифікація витрат робочого часу? Методи його вивчення.

4. Які види норм праці ви знаєте? Їх структура та порядок розрахунку.

5. Назвіть основні норми часу. Їх структура та порядок розрахунку.

6. Що собою являє норма виробітку? Її взаємозв’язок з нормою часу. Способи розрахунку норм виробітку.

7. Які нормативні матеріали використовуються для нормування праці?

8. Охарактеризуйте методи встановлення норм праці, їх особливості та різновиди.

9. Висвітліть порядок впровадження нових і перегляду діючих норм праці.

Глава 15. Організація і стимулювання праці робітників підприємства

15.1. Особливості організації  оплати праці і преміювання при переході до ринку.

          Регулювання оплати праці в Україні виконується на двох рівнях: державному, за допомогою тарифної системи, а також установлення мінімальної заробітної плати, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, оподаткування підприємств і доходів працюючих та регулювання фонду споживання; на рівні підприємства, згідно з системою тарифних угод /вибір форм і систем оплати праці, встановлення мінімальних тарифних ставок і посадових окладів, видів і розміру доплат, надбавок і премій, оплати за контрактом тощо/. Наприклад, Кабінет міністрів України в лютому 1993 р. З метою диференціації складності праці затвердив для машинобудування такий діапазон коефіцієнта співвідношення до мінімальної зарплати: 1,08-1,41.