Організація і стимулювання праці робітників підприємства. Планування економічного і соціального розвитку підприємства (Глави 15-16 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 3

          Укрупнені, комплексні норми встановлюються на планову-облікову одиницю продукції /робіт/, як правило, на завершений виріб, вузол, бригадо-комплект. Вони застосовуються, як правило, за умов колективних форм організації праці.

          Норми праці повинні визначатися в основному за нормативними матеріалами для нормування праці, які в довідковими матеріалами, призначеними для встановлення конкретних витрат праці на виконання конкретних робіт за певних організаційно-технічних умов.

          До нормативних матеріалів для нормування праці належать: нормативи режимів робот обладнання, нормативи по праці, єдині та типові норми /часу, виробітку, обслуговування/.

          Нормативи режимів роботи обладнання – це регламентовані величини режимів /параметрів/ роботи обладнання, які забезпечують найдоцільніше його використання.

          Нормативи по праці – це регламентування величини витрат праці /часу/ на виконання окремих елементів /комплексів/ робіт, обслуговування виробничої одиниці /обладнання, робочого місця, бригади, структурного підрозділу і т.д./, а також чисельності працівників, необхідних для виконання певного обсягу робіт, прийнятого за одиницю виміру, залежно від конкретних організаційно-технічних умов та факторів виробництва. Вони поділяються на нормативи часу, нормативи часу обслуговування та нормативи чисельності.

          Нормативи часу – це регламентовані витрати часу на виконання окремих елементів, які входять до складу операції. Вони призначені для встановлення норм витрат праці на машинно-ручні та ручні роботи і поділяються на такі групи нормативів: основного часу /при ручних роботах/, допоміжного часу, часу підготовчо-заключної роботи, часу обслуговування та нормативи чисельності.

          Нормативами часу обслуговування в регламентовані величини витрат часу на обслуговування одиниці обладнання, робочого місця та інших виробничих одиниць. Вони використовуються для встановлення норм обслуговування, тобто кількості одиниць обладнання, робочих місць виробничих площ та інших об’єктів які необхідно закріпити за одним робітником чи групою робітників.

          Нормативи чисельності – регламентована кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання одиниці /або певного обсягу/ роботи. Такі нормативи призначені для встановлення чисельності робітників в основному на роботах, на які її визначення іншими способами, зокрема через норми часу, ускладнене.

          Нормативи чисельності відрізняються від норм чисельності тим, що встановлюються на різні обсяги роботи, тоді як норма чисельності визначається на підприємстві за допомогою нормативів чи формул на конкретний обсяг робіт.

          Типові норми розроблюються на роботи, виконувані за типовою технологією з урахуванням раціональних /для даного виробництва/ організаційно-технічних умов, вже існуючих на більшості або частині підприємств де мають місце такі види робіт. Типові норми рекомендуються як еталон для підприємств, де організаційно-технічні умови виробництва ще не досягли рівня, на який розраховані зазначені норми.

          Єдині норми розроблюються на роботи, що виконуються за однаковою технологією аналогічних умовах виробництва в одній або кількох галузях народного господарства, і нині мають рекомендаційний характер при нормуванні та оплаті праці робітників на відповідних видах робіт. За приклад можуть служити норми на будівельні і монтажні роботи.

          Система норм і нормативів по праці повинна забезпечувати можливість розрахунку повної трудомісткості продукції за всіма елементами виробничого процесу, виробами, групами персоналу та структурними підрозділами.

          Праця робітників повинна нормуватися в основному за технічно обґрунтованими нормами.

          В основі розрахунку всіх норм витрат живої праці лежить норма часу, що складається з двох основних частин:

                    норми підготовчо-заключного часу, що встановлюється на партію деталей або на зміну;

                    норми штучного часу, що встановлюється на одиницю продукції.