Організація і стимулювання праці робітників підприємства. Планування економічного і соціального розвитку підприємства (Глави 15-16 навчального посібника "Організація, планування та управління на приладобудівних підприємствах), страница 7

          Укрупнена комплексна норма часу встановлюється на одиницю продукції /комплект деталей, бригадо-комплект, вузол, погонний метр проходки і т.д./. вона розраховується на основі операційних норм або за укрупненими нормативами.

          Комплексні норми витрат праці для бригад можуть встановлюватися і на базі мікроелементних нормативів, що самі як такі не відбивають ефекту бригадної роботи, але при цьому проектується раціональний колективний трудовий процес, на котрий за допомогою мікроелементних нормативів встановлюються операційні норми, які вже враховують даний ефект, комплексна ж норма часу розраховується як сума цих операційних норм.

          Якщо при встановленні операційних норм використані нормативи, призначені для умов індивідуальної організації праці, комплексна норма визначається шляхом множення сум операційних норм на коефіцієнт ефекту бригадної роботи.

          Для нормування праці допоміжних робітників застосовують різні види норм праці, їх вибір залежить від функцій обслуговування, характеру допоміжних робіт, типу виробництва.

          Найбільшого поширення набули укрупнені норми праці робітників, зайнятих на нестабільних за обсягом та повторюваністю роботах /наприклад, приймання, зберігання та видавання матеріальних цінностей та ін./.

          Крім норм численності широко застосовуються норми виробітку обслуговування та норми обслуговування. Норми часу обслуговування і норми обслуговування застосовуються для нормування праці робітників, зайнятих на нестабільних за обсягом роботах, але на яких можуть бути виділені періодично повторювані елементи /наприклад, налагоджувальні роботи/.

          За нормами часу і нормами виробітку нормуються однорідні роботи /наприклад, виготовлення інструменту та пристроїв, ремонтні, транспортні роботи та ін./.

          Робітникам, зайнятим на роботах по обслуговуванню виробництва і робітникам основного виробництва, чия праця оплачується почасово, встановлюються нормовані завдання.

          Нормоване завдання визначається, виходячи із складу та обсягу робіт, який повинен бути виконаний одним або групою робітників за конкретний період /робочу зміну, місяць/ із забезпеченням якості роботи.

          При стабільному складі робіт, на який можна заздалегідь визначити їх обсяг, нормовані завдання встановлюються шляхом набору робіт на основі діючих норм. Методика встановлення нормованих завдань робітникам-почасовикам, які виконують одну роботу на одному робочому місці, аналогічна методиці розрахунку норм робітникам-відрядникам. Якщо робітник-почасовик виконує на робочому місці різні роботи, то нормовані завдання встановлюються шляхом набору робіт на певний період на основі затвердженого виробничого права.

          При нестабільному складі робіт у нормованому завданні зазначається обсяг планових і випадкових робіт, конкретизується склад, послідовність і періодичність робіт, а також розподіл часу на планові та випадкові роботи. Приблизний обсяг випадкових робіт і час необхідний для їх виконання, визначаються на основі аналізу даних оперативного обліку та матеріалів фотохронометражних спостережень.

          Для складення нормованих завдань використовують технічно обґрунтовані норми часу і норми виробітку, на підставі яких спочатку визначається чисельність робітників, необхідна для виконання нормованої роботи, а потім розробляються завдання кожному робітнику або бригаді.

          Залежно від організації виробництва характеру виконуваних робіт і можливості врахування нормовані завдання встановлюються у натуральних показниках або у нормо-годинах на зміну, місяць або період повного здійснювання заданого обсягу робіт.

          Мірою розвитку науково-технічного прогресу відбувається безперервне вдосконалення техніки, технології, організації праці і виробництва, зростання професійної майстерності і кваліфікації виконавців робіт що призводять до постійного скорочення трудових витрат, необхідних на виконання одиниці певної роботи.

          Тому норми праці не можуть залишатися не змінними протягом тривалого часу і підлягають періодичному оновленню мірою зниження трудомісткості виготовлення продукції.