Сучасний рівень автоматизації в системах газозабезпечення. Прилади і методи вимірювання температури, страница 24

Калориметр працює так. Кран 5 переключають на штуцер 6 для скидання води в каналізацію. Кран регулю­вання подачі води 2 установлюють в нульове положення. Кран подачі води до калориметра повільно відкривають, добиваючись такого надходження води, щоб було невелике витікання в каналізацію. Потім повільно відкривають кран 2 і заповнюють калориметр водою, яка також по штуцеру 6 буде стікати в каналізацію. Газовий пальник виймають з калориметра і продувають газову систему, щоб запобігти вибуху.

Газовий пальник запалюють при закритій заслінці, яку потім повільно відкривають до отримання на пальнику по­лум'я синього кольору.

Упевнившись, що калориметр заповнений водою, яка ви­тікає через посудину 4, газовий пальник 8 установлюють у калориметр. Для виходу продуктів спалювання з калоримет­ра дросельна заслінка 1 повинна бути повністю відкрита. Краном 2 регулюють потік води, яка проходить через холо­дильник, який в свою чергу регулює температуру води дру­гого потоку. Різниця температури вхідного і вихідного пото­ку повинна складати не більше 10—12 °С.

Для точного визначення теплоти згоряння газу фізичне тепло, що подається з газом і повітрям в калориметр, по­винне дорівнювати теплу, яке відводиться з калориметра з топковими газами.

Оскільки температура потокових газів дорівнює температурі води, що входить у калориметр, то вода повинна бути на кілька градусів нижче температури повітря приміщення.

Через 8—10 хв, після установки запаленого газового пальника в калориметр, необхідно перевірити стабільність. температури води, яка виходить з калориметра, по термо­метру 3 і рівномірність виходу конденсаційної води з труб­ки 9. Після цього можна визначати теплоту згоряння газу.

Для спрощення підрахунку здійснюють заміри при спа­люванні 10 л газу. При цьому виконують 10 відрахунків температури вхідної і вихідної води з точністю 0,1 °С. Кіль­кість води, яка за цей час витекла, зважують. За допомогою калориметра визначають вищу і нижчу теплоту згоряння газу, тобто підраховують середньоарифметичні значення температур, маси води, приводять газ до нормальних умов і розраховують теплоту згоряння за формулою, наведеною вище.

4. Будова, принцип роботи хімічного газоіндикатора УГ-2 (або аналог).

Універсальний переносний газоіндикатор УГ-2 призначений для прискореного визначення в повітрі виробничих приміщень малих концентрацій газів (парів) СО, ацетилену, оксидів азоту і деяких інших газів. Діапазон робочих температур УГ-2, 10—30 °С, відносна вологість не більше 90%.

Дія приладу побудована на принципі зміни кольорів. При наявності в повітрі визначеного газу змінюється за­барвлення індикаторного порошку, засипаного в спеціальну індикаторну трубку і призначеного для даного газу. Дов­жина забарвленої частини порошку відповідає концентра­ції газу в пробі. При визначенні СО повітря, що контролюється, прокачують через фільтрувальний патрон, який слу­жить для очистки проби від інших газів. Основною части­ною пристрою є гумовий гармонієподібний сильфон. Для прокачування повітря сильфон стискають за допомогою штока, а об'єм проби обмежують фіксатором (рис.1). Після звільнення штока пружина розтискає сильфон. У сильфоні та гумовій трубці створюється розрідження і про­ба проходить через фільтр та індикаторну трубку. Коли, піднімаючись, шток зупинить фіксатор, то потрібно заче­кати, поки рух повітря через трубку припиниться. Якщо в пробі є газ, то в індикаторній трубці з'явиться кільце, по ширині якого на шкалі відповідної даному об'єкту проби, визначають концентрацію газу (у два прийоми). Наприк­лад, при визначенні концентрації оксиду вуглецю спочат­ку через індикаторну трубку прокачують 60 см3 проби, фік­суючи концентрацію по першій шкалі. Якщо концентрація буде менше 0,12 мг/л, то прокачують 220 см3 проби, а під рахунок вмісту СО провадять за другою шкалою, точність вимірювання ±10 %.

„При користуванні приладом необхідно перевірити щільність всіх з'єднань, не допускається зберігати сильфон у стиснутому стані.

Рис.1. Газоіндикатор УГ-2:

1 - коричневе кільце в індикаторній трубці при наявності оксиду вуглецю;

2 - шкали; 3 - фіксатор; 4 - гумова трубка; 5 - кришка; 6 - місце для штока при перенесенні приладу; 7 - шток у робочому положенні; 8 - трубка з порош­ком;      9 - фільтруючий патрон; 10 – пас.