Нехай для двох класів розпізнавання і відома навчальна матриця ||||, . Дано структурований вектор параметрів функціонування , де - радіус контейнера , поле контрольних допусків на ознаки розпізнавання і крок квантування в часі реалізацій образу відповідно. Для наочності нехай рівні селекції за умовчанням дорівнюють . Тоді в тестовому алгоритмі навчання (2.3.8) структурований алгоритм оптимізації кроку квантування вхідних реалізацій має вигляд:
, (4.8.1)
де область допустимих значень кроку квантування в часі реалізацій образу, яка визначається за теоремою Шеннона-Котєльнікова .
В алгоритмі (4.8.1) зовнішній цикл реалізується послідовністю операторів контуру (2.4.8) оптимізації кроку квантування t у діаграмі (2.4.5).
Розглянемо схему реалізації такого алгоритму:
1. Обнуління лічильника кроків квантування: t:=0.
2. Запуск лічильника кроків квантування: t:=t+1.
3. Реалізується один із алгоритмів оптимізації СКД на ознаки розпізнавання (послідовний LEARNING–1, паралельний LEARNING–2 або послідовно-паралельний).
4. Якщо в робочій області визначення інформаційного критерію , то виконується пункт 2, інакше пункт 5.
5. ; і “ЗУПИН”.
Реалізацію алгоритму (4.8.1) розглянемо на прикладі побудови оптимального контейнера для базового класу , який забезпечує максимальну інформаційну міру різноманітності між класом і поточним класом у процесі автофокусування растрового електронного мікроскопа РЕМ-103 за зображенням зразка, що досліджується. Початкове розфокусоване зображення (клас ) і поточне зображенняа (клас ) наведено відповідно на рис.4.9а і рис.4.9б. Для формування бінарних навчальних матриць яскравості для зображень і оптимальне контрольне симетричне поле допусків для всіх ознак розпізнавання (N=150), які мають однакову шкалу виміру [0;255] в градаціях яскравості чорно-білого графічного редактора, визначалося за паралельним алгоритмом оптимізації і складало |dК, і | = 24 градації яскравості (). На рис. 4.12 наведено графіки залежності ентропійного інформаційного критерію (3.5.2) від радіуса контейнера при різних кроках квантування в часі реалізацій образу. Графік на рис. 4.12а отримано для кроку квантування t, який дорівнює одному пікселю. Відповідно подано графіки на рис. 4.12б для t=2, на рис. 4.12в для t=3, на рис. 4.12г для t=4, на рис. 4.12д для t=5 і на рис. 4.12е для t=6пікселів. На рис. 4.12 робочі області визначення функції критерію виділено подвійною штриховкою.
Аналіз графіків, наведених на рис.4.12, показує, що максимальному значенню критерію відповідає оптимальне значення кроку квантування реалізацій образу, яке дорівнює t*=2.
а) |
б) |
в) д) |
г) е) |
Рис. 4.12. Залежність КФЕ навчання від радіуса контейнера класу :
а) t=1; б) t=2; в) t=3; г) t=4; д) t=5; е) t=6
У табл. 4.5 подано для розглянутих кроків квантування значення критерію , оптимальних радіусів контейнерів для класу і екстремальні значення відповідних точнісних характеристик при двохальтернативному рішенні.
Експериментальні дані оптимізації кроку дискретизації реалізацій образу
t |
||||||
1 |
0,60 |
85 |
0,76 |
0,24 |
0,99 |
0,01 |
2 |
0,61 |
44 |
0,80 |
0,20 |
0,99 |
0,01 |
3 |
0,58 |
28 |
0,76 |
0,24 |
0,99 |
0,01 |
4 |
0,51 |
19 |
0,61 |
0,39 |
0,99 |
0,01 |
5 |
0,52 |
14 |
0,58 |
0,42 |
0,99 |
0,01 |
6 |
0,50 |
13 |
0,73 |
0,27 |
0,97 |
0,03 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.