Нехай для двох
класів розпізнавання і
відома навчальна матриця ||
||,
. Дано структурований вектор параметрів
функціонування
, де
- радіус контейнера
, поле контрольних допусків на ознаки
розпізнавання і крок квантування в часі реалізацій образу відповідно.
Для наочності нехай рівні селекції за умовчанням дорівнюють
. Тоді в тестовому алгоритмі навчання
(2.3.8) структурований алгоритм оптимізації кроку квантування вхідних
реалізацій має вигляд:
, (4.8.1)
де область допустимих значень кроку квантування в часі
реалізацій образу, яка визначається за теоремою Шеннона-Котєльнікова .
В алгоритмі (4.8.1) зовнішній цикл реалізується послідовністю операторів контуру (2.4.8) оптимізації кроку квантування t у діаграмі (2.4.5).
Розглянемо схему реалізації такого алгоритму:
1. Обнуління лічильника кроків квантування: t:=0.
2. Запуск лічильника кроків квантування: t:=t+1.
3. Реалізується один із алгоритмів оптимізації СКД на ознаки розпізнавання (послідовний LEARNING–1, паралельний LEARNING–2 або послідовно-паралельний).
4.
Якщо в
робочій області визначення інформаційного критерію , то
виконується пункт 2, інакше пункт 5.
5.
;
і
“ЗУПИН”.
Реалізацію
алгоритму (4.8.1) розглянемо на прикладі побудови оптимального контейнера для
базового класу , який забезпечує максимальну інформаційну міру
різноманітності між класом
і поточним класом
у процесі автофокусування
растрового електронного мікроскопа РЕМ-103 за зображенням зразка, що
досліджується. Початкове розфокусоване зображення (клас
) і поточне зображенняа
(клас
) наведено відповідно на рис.4.9а і рис.4.9б. Для формування
бінарних навчальних матриць яскравості для зображень
і
оптимальне контрольне
симетричне поле допусків для всіх ознак розпізнавання (N=150), які мають однакову шкалу
виміру [0;255] в градаціях яскравості чорно-білого графічного редактора, визначалося
за паралельним алгоритмом оптимізації і складало |dК, і | = 24 градації яскравості (
). На рис. 4.12 наведено графіки залежності
ентропійного інформаційного критерію (3.5.2) від радіуса контейнера
при різних кроках квантування в часі реалізацій
образу. Графік на рис. 4.12а отримано для кроку квантування t, який дорівнює одному пікселю. Відповідно подано графіки на рис. 4.12б для t=2, на рис. 4.12в для t=3, на рис. 4.12г для t=4, на рис. 4.12д для t=5 і на рис. 4.12е
для t=6пікселів. На рис. 4.12 робочі області
визначення функції критерію виділено подвійною штриховкою.
Аналіз графіків,
наведених на рис.4.12, показує, що максимальному значенню критерію відповідає оптимальне значення кроку квантування реалізацій
образу, яке дорівнює t*=2.
а) |
|
в) д) |
|
Рис. 4.12. Залежність КФЕ навчання
від радіуса контейнера класу :
а) t=1; б) t=2; в) t=3; г) t=4; д) t=5; е) t=6
У табл. 4.5
подано для розглянутих кроків квантування значення критерію , оптимальних радіусів
контейнерів для класу
і екстремальні значення відповідних
точнісних характеристик при двохальтернативному рішенні.
Експериментальні дані оптимізації кроку дискретизації реалізацій образу
t |
|
|
|
|
|
|
1 |
0,60 |
85 |
0,76 |
0,24 |
0,99 |
0,01 |
2 |
0,61 |
44 |
0,80 |
0,20 |
0,99 |
0,01 |
3 |
0,58 |
28 |
0,76 |
0,24 |
0,99 |
0,01 |
4 |
0,51 |
19 |
0,61 |
0,39 |
0,99 |
0,01 |
5 |
0,52 |
14 |
0,58 |
0,42 |
0,99 |
0,01 |
6 |
0,50 |
13 |
0,73 |
0,27 |
0,97 |
0,03 |
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.