Заслуговують на увагу і міркування С.М. Булгакова про межі політичної економії. Це стосується як суб'єктивізму і принципової неможливості знайти єдиної точки зору з усіх економічних питань серед всіх вчених, так і характеру економічних досліджень, особливо у зв'язку з нинішніми прагненнями деяких вчених звести економіку до точних математичних розрахунків, моделей. Так С.М. Булгаков критично ставиться до прагнення економічної науки передбачити, у тому числі шляхом математичних досліджень і прогнозів, економічне майбутнє, а також до спроби екстраполювати досвід інших соціально-економічних систем.
5 Економічні погляди С.Ф. Шарапова
Щоб побудувати сильну, незалежну економіку, моральність повинна стати основою економічної політики держави, в тому числі фінансової політики та організації фінансової системи. Про це пише докладно вже інший представник східнослов'янської економічної думки видатний мислитель, економіст, громадський діяч, ефективний господарник С.Ф. Шарапов (1855-1911). Він підтримував ідеї слов'янофілів і вніс значний внесок у розвиток традицій самодостатнього ведення національного господарства на основі духовно-моральних принципів. Його книга «Бумажный рубль, его теория и практика» – яскравий прояв самобутньої російської економічної думки і найглибший твір з теорії фінансів у світовій економічній літературі того часу. Свої ідеї С.Ф. Шарапов засновував на наступних положеннях: визнання важливості морального характеру в російській господарському устрої, яке пов'язане з православними основами життя російського суспільства; обґрунтування курсу на автаркичний розвиток народного господарства Росії; захист самодержавного державного устрою, який виступає головною організуючою силою в російській економіці [2, С.491-513; 95, С.514-648].
Розкриваючи мету своєї роботи, С.Ф. Шарапов відзначав: «Настоящее исследование представляет первую попытку связать славянофильское учение с данными экономической науки, осветить, с одной стороны, экономические явления с точки зрения свободы человеческого духа, с другой – найти реальную опору нравственным славянофильским и политическим воззрениям» [95, С.516]. С.Ф. Шарапов обґрунтовував активну роль держави в регулюванні економіки. Це стосувалося, перш за все, обмеження панування біржі, а значить, і фінансового (спекулятивного) капіталу з його самодостатньою жагою наживи. Це було потрібно для створення найкращих передумов продуктивного використання капіталу і посилення морального (християнського) начала у господарюванні.
С.Ф. Шарапов піддав критиці західну політичну економію і фінансову науку за їх бездуховність, за зневагу моральною стороною людської природи та господарської діяльності. С.Ф. Шарапов був першим мислителем, який усвідомлено виступив проти засилля «економізму», цього головного ідейного ворога і найважливішої причини руйнівного характеру сучасної економіки.
До речі, дуже цікаві його зауваження з приводу результатів фінансової реформи в Росії 1856-1864 років, які за своїм духом мають багато спільного з реформами в нашій економіці 90-х років ХХ століття. Тоді група «молодих фінансистів», користуючись рецептами західної науки, здійснила у фінансовій системі ліберальні реформи, по суті, позбавляючи державу повного контролю в сфері грошового обігу та запустивши в економіці механізми біржової спекуляції, залежності розвитку економіки від позик. В результаті них Росія отримала величезні борги, сама при цьому фінансуючи розвиток промисловості Німеччини, а також величезне ввезення іноземних товарів до країни, розорення «поместного и земледельческого классов», биржевую игру «русскими фондами», «ограбление и истощение земли и сведение лесов по нужде, ради самосохранения», «уничтожение труда, торжество всякой наживы, спекуляции и хищничества», «понижение нравственного уровня. Отчаяние безвыходности, бесплодие честности и высоких нравственных доблестей...» [95, С.592].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.