Східнослов'янська економічна думка: eкономіка в духовно-моральному і соціокультурному вимірі. Російське економічне диво. Джерела та парадокси, страница 28

Це була духовна хвороба. Необхідно відмітити, що навіть вчення К. Маркса в Росії було сприйнято не на рівні економічної теорії. Доктрина марксизму та соціалізму були для багатьох новою релігією, в якій не було Бога.

Сильна російська держава заважала не тільки західним державам, які фінансували революцію. Найстрашнішим було те, що той шлях, яким розвивалась країна сторіччями був визнаний реакційним, невірним саме представниками російської влади, російського суспільства. Це пояснювало і той факт, що деякі з банкірів та підприємців Росії також активно фінансували лютневу буржуазну революцію та прагнули до зміни влади.

Тому, характеризуючи ситуацію у середовищі інтелігенції перед революцією, С.М. Булгаков зазначав, що революція - «исторический суд над интеллигенцией». Нет ... интеллигенции более атеистической, чем русская» [цит. за 61, С.43].

П.Б. Струве писав про «безрелигиозное отщепенство от государства русской интеллигенции» і про те, що вона одночасно розуміла політику в самому вузькому сенсі, як зовнішнє улаштування життя - і бачила в цій політиці «альфу и омегу всего бытия…Таким образом, ограниченное средство превращалось во всеобъемлющую цель» [цит. за 62, С.44].

С.Л. Франк говорив про своєрідний «нигилистический морализм» інтелігенції, свого роду «религию служения земным нуждам»; вище благо для неї - «удовлетворение потребностей большинства» [цит. за 61, С.44].

Але духовна хвороба вразила не тільки інтелігенцію та народ, нажаль значно знижувався рівень духовності і серед духовенства. Ситуацію серед духовенства та його пастви багато мемуаристи з середовища духовенства характеризували як ситуацію «церковного застою», дуже характерно висловлювання синодального обер-прокурора К.П. Побєдоносцева: «Все спят...» [цит. за 92, С.311].

А митрополит Веніамін Федченков писав про цей період так: «Влияние Церкви на народные массы все слабело и слабело, авторитет духовенства падал. Причин много. Одна из них в нас самих: мы перестали быть «соленой солью» и поэтому не могли осолить других», ибо «духовная жизнь и религиозное горение к тому времени начали падать и слабеть… » [цит. за 92, С.310].

Отже, економічний, культурний потенціал Російської імперії напередодні революції 1917 року був великий, як ніколи.  В Росії був цар, здатний вести її по своєму, століттями перевіреного духовному шляху, але і царя, і шлях Його відкинули, вибравши західну ідею. І катастрофа сталася.

Найкращу характеристику подій, що відбувалися в Російській імперії перед революцією, на нашу думку, дав У. Черчилль, який у той час був англійським військовим міністром. До того ж його ніяк не можливо запідозрити у будь-якій упередженості. Він писав: «Ни к одной стране судьба не была так жестока, как к России. Ее корабль пошел ко дну, когда гавань была в виду. Она уже перетерпела бурю, когда все обрушилось. Все жертвы были уже принесены, вся работа завершена (речь шла о войне). Отчаяние и измена овладели властью, когда задача была уже выполнена…» [цит. за 62, С.255-256].

Очевидно, народ, а особливо представники верхівки суспільства, інтелігенція відійшли від духовно-морального ідеалу святої Русі, не витримали випробування владою, багатством, успіхом. Матеріальний розвиток значно випередив духовний. І тоді на тлі економічного підйому сталася найбільша культурна катастрофа і зміна моделі життя і господарювання.

Література

1 Алферьев Е.Е. Императоръ Николай ІІ как человекъ сильной воли [Текст] / Е.Е. Алферьев //Свято-Троицкий Монастырь Джорнанвилль, Н.І. – 1983. – 152 с. (репринтное издание 1991г.).

2 Антонов М. Ф. Экономическое учение славянофилов [Текст] / М. Антонов // Экономика русской цивилизации. Под ред. О.А. Платонова. – М.: Институт русской цивилизации, 2008. – С. 491-513.

3 Антонов М.. Менделеев Д.И. / Антонов М. // Большая Энциклопедия Русского народа. Русское хозяйство.  – М.: Институт русской цивилизации, 2006. – С. 491-501.

4 Аристотель. Политика [Текст] / Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т. 4 / Пер. с древнегреч.; Общ. ред. А.И. Доватура. — М.: Мысль, 1983.— 830 с.