Також, як і інші представники східнослов'янської школи економічної думки, Д.І. Менделєєв виділяв моральний фактор виробництва. Д.І. Менделєєв розглядав промислову діяльність не тільки як економічну, але і як моральну. Він виходив з того, що в праці виявляються всі сили людини – як фізичні, так і духовні, «те природные, исторические и вообще вне воли находящиеся Божественные условия и законы...» [3, С.498].
Він вважав, що в теорії національної економіки важливе місце має не тільки вірні факти, а й певний світогляд. З цієї позиції Д.І. Менделєєв піддав критиці західну політичну економію. Один із головних недоліків політичної економії Д.І. Менделєєв бачив у тому, що вона обмежується суто економічною, частіше грошовою оцінкою явищ господарського життя, не вдаючись у їх моральну оцінку, а це невірно: «Деньги и богатство не оправдывают худых дел и обид» [3, С.497].
Багатство і капітал Д.І. Менделєєв вважав функцією праці. Стан без праці може бути моральним, тільки, якщо отриманий у спадщину. Капіталом є тільки та частина багатства, яка спрямована на розвиток промисловості і виробництва, але не на спекуляцію і перепродаж.
Економіку Д.І. Менделєєв вважав однією зі сфер єдиного народного життя, яке пронизане моральним і духовним началом. Економіка покликана задовольняти всі потреби людини, не тільки нижчі (чим займалася політична економія), але і вищі – «самостоятельные людские функции, разумом и любовью определяемые». Вважав, що в основі сучасної йому науки лежать християнські принципи, і поза цієї скарбниці не може бути успіху в пізнанні природи, суспільства і людини [3, С.500].
Висновки. Східнослов'янська економічна думка передбачила розвиток сучасних напрямів у західній економічній науці, зокрема висновки сучасної інституційної теорії, появу теорії людського капіталу, концепції інтелектуального капіталу, розвиток економічної соціології та економічної психології, етики бізнесу. Причому західна економічна теорія з багатьох питань так і не змогла наблизитися до деяких висновків наших мислителів. Зокрема, до цих пір моральний капітал не вважається складовим людського капіталу і четвертим фактором виробництва. Не існує і цільного об'єктивного погляду на людину в економіці як конкретного духовного типу, носія матеріального і духовного начала, індивідуалізму і колективізму, поведінка якої в економіці визначається не тільки раціоналізмом, існуючими в суспільстві інститутами, а й ставленням та дотриманням моральних норм самою людиною.
Та економічна теорія, яка створювалася представниками східнослов'янської економічної думки, принципово відрізнялася від західної економічної теорії, нині відомої під назвою «економікс».
Мислителі будували своє бачення економіки, людини в ній на інших світоглядних позиціях. З одного боку, економіка розглядалася як складова частина більш складної системи, в якій найголовніше місце займає людина, і як особистість у своїй неповторності, і як клітинка єдиного організму – народу. Тому вони розуміли, що економіка виконує свою службову функцію по відношенню до забезпечення життєдіяльності і окремої людини, і народу в цілому.
З іншого боку, вони стверджували, що економіка залежить від релігійних, культурних, моральних чинників. Але не тільки залежить, але й визначається ними. Даний висновок важливий для нас не тільки з теоретичних позицій. Саме розуміння цього, і творення моральних і культурних засад, дозволить побудувати іншу соціально-економічну політику нашої держави, яка реально здатна вивести країну з кризи.
Необхідно зрозуміти, що категорії західної економічної науки, її зміст не застосовні для нас.
Наша економічна наука повинна будувати свій соціальний і економічний ідеал, базуючись на нашій традиційній культурі, сформованій в межах православної цивілізації, звичайно з урахуванням нинішнього стану всіх сфер нашого суспільства, геополітичних факторів. У цілому, це повинно втілити у стратегію духовно-культурного та соціально-економічного розвитку нашого суспільства. Але ця адаптація, навіть у більшій мірі, буде належати вже до конкретних кроків наближення цього ідеалу, які, у свою чергу, повинні відбитися в конкретних напрямках і програмних документах соціально-економічної політики держави.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.