Метою реформи було створення класу селян-власників. Для цього потрібно було зруйнувати недієздатні общини і наділювати землею одноосібні господарства. Необхідно було допомогти виділитися і встати на ноги перспективному землеробу, а неперспективний – поповнить ряди пролетарів. Уряд не прагнув знищити всі общини: «там де община життєва» - говорив П.А. Столипін - «її потрібно не тільки зберігати, але й підтримувати». П.А. Столипін дав право вибрати селянину право землекористування, таке в Росії було вперше. Це був акуратний підхід, він дав селянину можливість самому обирати або залишатися в общині, або відокремлюватись у хуторське господарство, тобто самостійно займатися господарством.
Реформа викликала різку незгоду політичних партій, її критикували і часто критика була справедливою. Деякі землевпоряджувальні комісії провели інвентаризацію землі несумлінно. Відомості, подані до центру, часом не відповідали дійсності. Через це насильницьким ліквідаціям підлягали цілком життєздатні общини – це були явні перегиби.
П.А. Столипін усвідомлював всю важливість звільнення селян, і саме він з 1907 по 1911 роки зробив кроки до остаточного їх звільнення. П.А. Столипін не тільки дозволив селянам виходити з общини, його талант виявився ще і в тому, що він цьому сприяв, розробив для людей цілу програму переселення на Схід сім'ями.
Вже 9 листопада 1906 року виходить „Указ про вихід з общини”. Вперше після „вивільнення селян” 1861 року селяни дійсно були звільнені. Адже за 45 років селяни щодо землеволодіння були підлеглою частиною своєї общини, якій і належала земля. Зараз же будь-який селянин або декілька селян отримали право взяти від свого села-общини належну їм за законом окрему частину общинної землі, так званий відруб, і відмежуватися, щоб обробляти його на свій розсуд.
Закон цей мав величезний успіх. Негайно ж було подано 2,5 млн прохань про вихід на відруби від сімейних селян в 463 спеціальні комісії, зайняті проведенням цієї реформи. У 1913 р. два мільйони родин отримали наділи. Для цієї складної роботи була мобілізована ціла армія (більш 7 тис. чоловік) геодезистів та землемірів. За кілька місяців до 1-ої Світової війни 13% земель, що належали громадам, перейшли в індивідуальну власність селян. Напередодні революції Росія була готова перетворитися в країну дрібних власників, які швидко збагачувалися.
Найбільш відомим кроком реформатора була пропаганда переселенського руху до Сибіру і Далекого Сходу – переважно з „переповнених” селянами України, Беларусі і Прибалтики.
В центральних областях Російської імперії землі було обмаль, а на Уралі і західній Сибірі вона була в надлишку. Саме ці території повинні були зіграти ключову роль в перебудові аграрної системи держави. Людина, яка висловлювала бажання виїхати з Європейської Росії, позбавлялася на довгий час від усяких податків. Держава допомагала їй грошима і вона отримувала у повну власність ділянку землі в 15 гектарів, тобто близько 37 акрів на душу і 45 гектарів на сім'ю. При цьому кожній родині видавалася допомога у 200 крб, і вона перевозилася з усім майном за казенний рахунок до місця поселення. [200 крб – не мала сума, враховуючи, що фунт хліба коштував 1 копійку, цукор – 7 копійок, м'ясо – 12 копійок і т.д.]. Крім того, у Сибіру були влаштовані казенні склади землеробських машин, що забезпечували населення сільськогосподарськими знаряддями і устаткуванням за вкрай низькими цінами.
Програму переселення гарячо підтримував Микола ІІ. Наділювання селян землею на сході не принижувало інтереси дворянства, а для царя це було вкрай важливо. Він розумів, що дратувати вищий прошарок суспільства не можна, він і без того був не задоволеним діями П.А. Столипіна, у якого з кожним роком ставало все більше ворогів.
Проте селяни, які звикли до „ініціативи зверху” і століттями відпрацьованих життєвих дій, були не готові до „голого поля” і „голого лісу”, до повної відсутності соціальної інфраструктури, яку необхідно було їм самим створювати. А головне – вони були не готові швидко і творчо змінювати звичайний стиль господврювання, пристосовуючись до важких кліматичних умов Сибіру. Кожен шостий переселенець незабаром повернувся додому розореним.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.