Неодноразово підкреслює роль освіти в розвитку народного господарства країни і вчений-енциклопедист Д.І. Менделєєв (до його внеску в економічну науку ми ще повернемося). У своїй роботі «Заветные мысли» Д.І. Менделєєв обґрунтовує думку про те, що освіта і істинно освічені люди мають найважливіше значення не тільки для економічного розвитку Росії, але і для її політичної та економічної незалежності. Він пише: «Образование есть благоприобретенный капитал, отвечающий затрате времени и труда и накоплению людской мудрости» [53, С.238]. Також він підкреслює необхідність освіченості для всього народу, а не тільки для певних соціальних груп суспільства, необхідність державного підходу до освіти, його цінності для державної влади. І в іншому місці, він наголошує на тому, що освіта повинна базуватися на соціокультурній основі: «Нам особенно нужны образованные люди, близко знающие русскую природу, т.е. всю русскую действительность, чтобы мы могли сделать настоящие самостоятельные, а не подражательные шаги в деле развития страны... Чтобы предстоящий путь был по возможности прогрессивным, он не должен отрицать прошлого. Разрушить исторически сложившееся легко, но не придется ли скоро жалеть о разрушенном?» [53, С.183].
4 Філософсько-економічна творчість С.М. Булгакова
Докладно про особливості економічної науки та про завдання політичної економії міркує відомий економіст, філософ, богослов С.М. Булгаков. Він, також як і І.К. Бабст, вважає обов'язковим для створення справедливої економічної діяльності, заснованої на моральних засадах, наявність у суб'єктів господарювання економічних знань. Він зазначає, що «незнание политической экономии лишает человека понимания важнейших явлений общественности и потому делает его глухим к требованиям социальной морали, вносит, стало быть, существенный дефект именно в нравственную его личность» [12, С.678].
Економіку він вважає загальноосвітньою наукою. При цьому загальноосвітніми науками він називає ті науки, які виховують людину як духовно-розумну і моральну особистість, а не тільки повідомляють їй будь-які соціальні знання. Тим самим підкреслюючи, що економічна наука входить до складу моральних наук.
У статті «Народное хозяйство и религиозная личность» (1909) С.М. Булгаков обґрунтовує дуже важливу думку, що має сучасне звучання: «Нам нужно освободиться от многих идейных фантомов, а в том числе и от «экономического человека»». Нужно понять, что и хозяйственная деятельность является общественным служением и исполнением нравственного долга, и только при таком к ней отношении и при воспитании общества в таком ее понимании создается наиболее благоприятная духовная атмосфера, как для развития производства, так и для реформ в области распределения, для прогресса экономического и социального» [13, С.204]. І в цьому, на нашу думку, ключ до розуміння сьогоднішніх проблем нашого суспільства та нашої економіки. Витоки економічної кризи – зміна економічної свідомості, що задається всім строєм нашого життя і системою вищої економічної освіти, побудованої на вивченні «економікс». Господарська, економічна діяльність не є суспільним служінням і виконанням морального обов'язку, її суб'єкти переважно переслідують лише особисті матеріальні та владні інтереси. Думки С.М. Булгакова актуальні і сьогодні.
Вже тоді С.М. Булгаков зазначає, що причина «повільного економічного завоювання Росії іноземцями» складається, в тому числі і в «низькій якості людської особистості», маючи на увазі, перш за все, освічене суспільство – інтелігенцію, чиновників, в якому нечасто зустрічаються «пружна воля і пильне око».
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.