На самому початку своєї знаменитої промови «О некоторых условиях, способствующих умножению народного капитала», професор І.К. Бабст ставить перед суспільством три найважливіші завдання: «нравственное образование, распространение просвещения и умножение богатства» [6, С.124]. Досліджуючи умови, що сприяють примноженню народного капіталу, І.К. Бабст виділяє кілька галузей народного капіталу і серед нього, капітал моральний.
Власне, до народного капіталу він відносить сукупність духовно-моральних, інтелектуальних і матеріальних факторів виробництва, все, що «содействует народному производству: орудия, машины, строения, пути сообщения, почва, суровье, средства на содержание рабочих, деньги, кредитные знаки, нравственные качества народонаселения, его образованность, изобретательность – все это мы вправе назвать народным капиталом, без которого невозможна ни одна хозяйственная деятельность и для умножения, для усиления производительности которого должны быть употреблены все силы и все стремления народа» [6, С.110].
А моральний капітал, на думку вченого, полягає «в народной честности, в народной предприимчивости и степени трудолюбия, в живом и ревностном участии к общему благу, в привычке не полагаться на внешнюю помощь, не искать себе в силах, лежащих извне, опоры, но в самом себе, в привычке к самостоятельности» [22, С.124]. При цьому його величина серед різних народів у різний час неоднакова.
У цілому вчений підкреслює взаємозалежність речового, матеріального капіталу, матеріального добробуту і морального капіталу як складових народного капіталу. З одного боку, І.К. Бабст висуває необхідність створення достатніх матеріальних умов для забезпечення культурного, морального, інтелектуального розвитку народу як найважливіше завдання економіки. Але, з іншого боку, автор постійно доводить, що продуктивність речового капіталу в кінцевому підсумку залежить від чесності, довіри, прагнення не до задоволення вузько егоїстичних інтересів, а до загального блага, від освіченості, працьовитості, тобто моральних якостей народу. Він вважає, що працьовитість і зусилля народу долають інші фактори та обставини, що діють негативно на «умножение народного капитала» [6, С.107].
Далі він розмірковує про вплив моральних якостей (довіри, турботи про загальне благо на противагу егоїзму) на економічні процеси, в тому числі накопичення, формування розміру позичкового відсотка та ін.
Головні спонукальні причини накопичення, на думку І.К. Бабста – передбачливість і турбота про загальне благо. Егоїзм, робота тільки з особистого інтересу, на його думку – ознака нерозвиненості народу. Але, для того, щоб народний капітал примножувався, чесність, мотивація загального блага, професіоналізм повинні бути притаманні всім господарюючим суб'єктам і, перш за все, пронизувати всю систему державного управління. На жаль, вже тоді бичем господарської системи був несумлінний, непрофесійний апарат державних чиновників.
І далі І.К. Бабст говорить актуальні і зараз слова про пріоритетну роль моральності (аморальності) саме верховної влади як образу і головного мотиватора моральної чи аморальної поведінки в економічній діяльності. «Против воров и разбойников есть управа, но что же делать с органами и служителями верховной власти, считающими свое место доходным производством? Тут иссякает всякая энергия труда, всякая забота о будущем, об улучшении своего быта» [6, С.114].
Неодмінною умовою ефективних економічних перетворень він вважає поєднання науки і практики, наявність «глибокої історичної та економічної освіти». Причому необхідність економічної освіченості він відносить не тільки до вчених, але й до керівників усіх рівнів, а також до простих людей, які беруть участь у господарській діяльності [6, С.105]. І.К. Бабст вважає, що з розвитком вірних понять про закони виробництва, правильного розподілу цінностей, про працю, необхідності ощадливості, шкідливості розкоші в усіх прошарках суспільства можна буде уникнути зловживань і подолати ті негативні явища, які залежать від людського фактора і уповільнюють розвиток народного добробуту [6, С.107]. На думку вченого освіта повинна бути широкою, усепроникаючою, а не поверхневою.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.