Резерви підвищення ефективності діяльності, управління якістю, техніко-економічний аналіз діяльності підприємства, диверсифікація діяльності, інноваційна пропозиція, продуктові інновації, страница 42

6. У ціну  сировини, що поставляється, може відразу ж бути закладена планована загальноприйнята норма прибутку порядку 5,1-10,2 грн. на 1 кг продукції, що не перевищує 5-10% від собівартості готової продукції (табл. 4.6, 4.7). У результаті даного етапу можливо отримання 10000-50000 т продукції.

Таблиця 4.6 – Собівартість кедрової олії

Відповідно до Закону України „Про інвестиційну діяльність” інвестиції розглядаються як вкладання капіталу (майнових та інтелектуальних цінностей) в об’єкти  підприємницької та інших видів діяльності з метою його подальшого збільшення, отримання соціального ефекту і ін. Вкладання у створення основних фондів (будинків, споруд, обладнання) називаються капітальними вкладеннями. Джерелом приросту капіталу і головним мотивом інвестування являється отриманий прибуток (економія).

Загальним критерієм ефективності капіталовкладень являється рівень отриманого прибутку на вкладений капітал. Під прибутковістю розуміють не просто приріст капіталу, а такий темп його приросту, який повністю компенсує зміни споживчої здібності грошей (інфляцію) на протязі всього періоду експлуатації об’єкту інвестування, забезпечує мінімальний рівень прибутковості і покриває ризик інвестора, пов’язаний із здійсненням проекту, враховуючи ставку позикового проценту, виплату дивідендів і т.д.

Існують два основних методи оцінки ефективності:

-  Простий (статистичні);

-  Динамічний (методи дисконтування).

До статистичних методів оцінки ефективності відносять розрахунок звичайного періоду окупності і простої норми прибутковості.

Звичайний період окупності ( ), років – це розрахований період  покриття капіталовкладень (інвестицій) за рахунок прибутку:

,                                          

де: - капітальні вкладення;

 прибуток.

Проста норма прибутку (рентабельність капіталу):

,                                             

Вона показує ту частину капіталовкладень, яка повертається інвестору у вигляді прибутку за один інтервал планування. На попередній стадії порівняння розрахункової норми прибутку і мінімального або середнього рівня прибутковості, інвестор може прийти до заключення про доцільність подальшого аналізу розглядаємого варіанту проекту.

Динамічні методи оцінки ефективності більш точні і знаходять широке розповсюдження в світовій практиці. Вони засновані на методах дисконтування і базуються на таких принципах:

1.Оцінка повернення інвестиційного капіталу за рахунок чистого грошового потоку (надходжень в вигляді сум чистого доходу та прибутку, економії собівартості), а також суми амортизаційних відрахувань.

2.Дисконтування (приведення до дійсної вартості) як інвестиційного капіталу, так і суми амортизаційних відрахувань.

3.Вибір диференційної ставки відсотку в процесі дисконтування грошового потоку.

4.Варіація значень використовуваної ставки відсотку для дисконтування в залежності від цілої оцінки. За ставку процента для дисконтування можна прийняти: середню депозитну або кредитну ставку позикового відсотку; індивідуальну норму прибутковості (рентабельності) капіталовкладень з врахуванням рівня інфляції, рівня ризикованості, ліквідності; альтернативну норму прибутковості капіталовкладень або поточної експлуатаційної діяльності.