НС виникають у всіх сферах суспільного життя, і відповідно взаємовідносини в таких випадках описуються різними законодавчими актами досить різного спрямування та призначення. Одночасно всі законодавчі акти в галузі НС умовно можна поділити на кілька великих груп за об'єктами регулювання.
До першої належать акти Верховної Ради України та Президента України, які безпосередньо регулюють суспільні взаємовідносини під час виникнення та перебігу окремих видів або груп видів НС і подальшої ліквідації їх наслідків. До цих документів належать Закони України "Про надзвичайний стан", "Про цивільну оборону України", "Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про карантин рослин", "Про охорону праці", "Про охорону атмосферного повітря", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про формування фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань", "Про пожежну безпеку"; Постанови Верховної Ради України "Про затвердження Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів України", "Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України"; Укази Президента України "Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій", "Про вдосконалення системи реагування на надзвичайні ситуації на водних об’єктах" та деякі інші нормативно-правові документи такого рівня.
До другої групи належать законодавчі акти, які опосередковано впливають на взаємовідносини під час НС або регулюють процеси, спрямовані на підтримання належного рівня техногенної та природної безпеки. Це насамперед Водний кодекс України, Лісовий кодекс України, Закони України "Про страхування", "Про екологічну експертизу", "Про тваринний світ", "Про дорожній рух", "Про пестициди та агрохімікати", "Про трубопровідний транспорт", "Про державний матеріальний резерв", "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про ветеринарну медицину", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про енергозбереження" тощо.
Окремою відособленою групою нормативно-правових актів, що стосуються регулювання процесів забезпечення техногенної, природної та соціальної безпеки, є такі, що регулюють діяльність сил та формувань, які можуть залучатися за певних обставин до ліквідації НС. Це Закони України "Про міліцію", "Про Збройні сили України", "Про Службу безпеки України", "Про війська цивільної оборони" тощо.
Крім того, існує низка законодавчих актів, у тому числі і Конституція України, які мають загальний характер, і їх дотримання є обов'язковим для суб'єктів права в країні, незалежно від роду занять та сфери компетенції. Вони відіграють відчутну роль і в сфері техногенної та природної безпеки, оскільки будь-яке вдосконалення специфічної частини законодавства має повністю корелюватися з ними. Зокрема, це Земельний кодекс України, Закони України "Про бюджетну систему України", "Про власність", "Про систему оподаткування", "Про державну таємницю", "Про міжнародні договори України", "Про органи місцевого самоврядування в Україні" тощо.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.