Осередки враження при надзвичайній ситуації: характеристики та шляхи зниження впливу на населення і території, страница 17

У зв’язку з тим, що головна небезпека затору (зажеру) криги полягає в значному підйомі рівня води в річці, коли вода виходить із берегів, оцінка можливих заторів і зажерів виконується аналогічно як для повені. При наявності каталогу критичних або небезпечних відміток (рівнів), використовують як вихідні дані зна­чення прогнозних максимальних рівнів води затору або зажеру, за цим легко спрогнозувати, які населені пункти можливо будуть затоплені. Методики базуються на математичних залежностях, що характеризують підйом рівня води від висоти сформованої протяжної хвилі нагону та дії на неї вітру. Прогнозування наслідків затоплення території від хвилі нагону води здійснюється з використанням багаторічних статистичних даних щодо таких наслідків для даної місцевості.

У зонах можливого катастрофічного затоплення з метою завчасного планування проведення АРІНР при прориві гребель (штучних і при­родних) виконується завчасне прогнозування характеристик можливих хвиль прориву та розмірів катастрофічного затоплення.

Вихідними даними для проведення необхідних розрахун­ків є: L – відстань створу, який розглядається, від греблі, км; В – приведений розмір прорану; J – уклон водної поверхні (визначається за допомогою карти); h_пл – висота площадки (визначається за допомогою карти), м; H_зат – максимальна висота затоплення частини місцевості в ство­рі (визначається за допомогою карти),м; H_п.з – висота прямокутника, еквівалентного площі змоченого пе­риметра в створі при максимальній глибині затоплення (визначається за допомогою карти), м; Н – висота греблі, м.

Розрахунки максимальної висоти хвилі прориву, максимальної швидкості потоку, середньої швидкості потоку води в точці створу та тривалості затоплення території здійснюється за допомогою відповідних формул і таблиць.

Для оцінки наслідків прориву гребель користуються атласами, які розроблені проектними інсти­тутами Міненерго та Мінводгоспу і мають необхідні розрахунки та схеми можливого катастро­фічного затоплення з урахуванням технічних характеристик гідровузлів і топографічних особливостей території, встановлені фахівцями зони різних ступенів небезпеки і наслідків руйнівної дії хвилі прориву. Вони розділяються наступним чином: катастрофічні, значні, відчутні та незначні. Кожна з наведених градацій характеризується конкретними параметрами хвилі прориву і відповідно різними наслідками (табл. 3.7)

Осередок ураження при селі. Прогноз селевої небезпеки – це завчасне передбачення формування селевого потоку в даному районі.

Прогнозування параметрів селевих осередків здійснюється наступним чином:

1. Виявляються селеві осередки, їх тип, середній уклон a (град) і площа водозбору F (км²) кожного осередку.

2. У залежності від типу селевого осередку визначається середній діаметр d (м) уламків, що анкерують ґрунт, який формує сель.