Осередки враження при надзвичайній ситуації: характеристики та шляхи зниження впливу на населення і території, страница 29

Радіочастотна зброя заснована на використанні електромагнітних випромінювань (ЕМІ) надвисокої (НВЧ) чи надзвичайно низької (ННЧ) частоти. Діапазон НВЧ – 500 Гц … 30 ГГц, до ННЧ належать частоти менше 100 Гц. Радіочастотні випромінювання викликають ушкодження (порушення функцій) життєво важливих органів і систем людини (мозку, серця, центральної нервової та ендокринної систем, системи кровообігу), здатні впливати на психіку людини, порушувати сприйняття і використання інформації про навколишню дійсність, викликати слухові галюцинації, спотворювати мовні повідомлення.

Радіологічна зброя заснована на використанні бойових радіоактивних речовин, виготовлених у вигляді  порошків чи розчинів, здатних створювати радіоактивне забруднення місцевості і викликати в людини променеву хворобу, локальне враження окремих органів (очей, шкіри та ін.), згубні наслідки для тварин і рослин. Бойове застосування може здійснюватися за допомогою авіаційних бомб, виливних авіаційних приладів, безпілотних літаків, крилатих ракет та інших боєприпасів. Основним джерелом одержання БРР є відходи ядерних реакторів або речовини, які були опромінені.

Геофізична зброя – сукупність різних засобів, що дозволяють використовувати руйнівні сили природи шляхом штучно викликаних змін фізичних властивостей та процесів, які відбуваються в атмосфері, гідросфері та літосфері Землі.

Атмосферна (метеорологічна) зброя заснована на використанні різних процесів, пов’язаних з порушенням кліматичних і погодних явищ. При штучному впливі на атмосферу виникають грозові процеси, що викликають рясне випадання опадів,  розсіюється чи підсилюється туман, змінюється температурний режим на великих площах. В основі ряду проектів метеорологічної зброї лежать способи зміни сили тропічних циклонів, стимуляція посухи на величезних площах та ін. Розробляються методи осередкового руйнування озонового шару, що поглинає ультрафіолетове випромінювання і захищає життя на Землі.

Гідросферна (гідрологічна) зброя заснована на використанні енергії річок, озер, морів, океанів і льодовиків. Для впливу на гідросферу і гідроспоруди можуть використовуватися підводні та підземні ядерні вибухи, а також підрив великих зарядів звичайних ВР. Уражаючими факторами в цьому випадку будуть водяні потоки (хвилі) типу цунамі і затоплення великих територій.

Літосферна (геологічна) зброя заснована на використанні землетрусів, вивержень вулканів та ін. Як детонатор для їхнього виникнення можуть бути використані наземні чи підземні ядерні вибухи.

Боєприпаси об’ємного вибуху (БОВ) – це такі, принцип дії яких заснований на фізичному явищі – детонації, що виникає в сумішах горючих газів з повітрям. Як заряди БОВ використовують леткі вуглеводневі сполуки (рідинні рецептури), що мають високу теплотворну здатність: оксид етилену, пропілнітрат, перекис ацетонової кислоти, диборан та інші. Основним уражаючим фактором БОВ є ударна хвиля. Надмірний тиск у фронті УХ при виникненні детонації у паливно-повітряній хмарі досягає в його центрі близько 3000 кПа. За межами хмари УХ може розповсюджуватися зі швидкістю 500...300 м/с. На відстані 100 м від центра надмірний тиск у фронті УХ може скласти 100 кПа. У зоні детонації за декілька десятків мікросекунд розвивається температура 2500...3000 оС. Оскільки паливно-повітряна суміш здатна проникати в негерметичні вмістища і формуватися за профілем рельєфу місцевості, то від уражаючого впливу БОВ не захищають як особливості місцевості, так: негерметичні захисні споруди.

Характеристика осередку хімічного враження. Хімічна зброя – боєприпаси та бойові прилади, вражаючі дії яких засновані на використанні токсичних властивостей бойових отруйних речовин. Основу хімічної зброї складають БОР (хімічні сполуки), що мають певні токсичні і фізико-хімічні властивості, які забезпечують ураження людей, зараження повітря, одягу, техніки, об'єктів і місцевості. БОР класифікуються за фізіологічною дією на організм: нервово-паралітичної дії – зарин, зоман, Ві-Ікс (VX), табун; шкірнонаривної дії – іприт перегнаний (HD), азотистий, технічний (HN-1, HN-2, HN-3); загальноотруйної дії – ціанідна кислота (AC), хлороціан (CK); задушливої дії – фосген (CG); психохімічної дії – Бі-Зет (BZ); дратівної дії – хлорацетофенон, адамсит, Сі-Ес (CS), Сі-Ар (СR); за тактичною дією: смертельні (нервово-паралітичні, шкірнонаривні, загальноотруйні, задушливі); ті, що тимчасово виводять з ладу (психохімічні та дратівні).