Осередки враження при надзвичайній ситуації: характеристики та шляхи зниження впливу на населення і території, страница 13

де r_III – радіус зони III або відстань від центра вибуху до точки, в якій потрібно визначити надмірний тиск повітряної УХ (r_III > r_II), м;

при Y = 2

при Y > 2

Для визначення надмірного тиску на певній відстані від центра вибуху необхідно знати кількість вибухонебезпечної суміші, що міститься у вмістищі чи в агрегаті.

За величиною DP_Ф визначаються можливі руйнування на ОГД (в осередку враження виділяють зони слабких, середніх, сильних та повних руйнувань, на зов­нішніх межах яких надмірний тиск DP_Ф відповідно складає 10, 20, 30, 50 кПа) та оцінюється інженерна обстановка.

Під інженерною обстановкою розуміють масштаби і ступінь руйнувань буді­вель, споруд, комунально-енергетичних мереж, гребель, мостів тощо, які виникають унаслідок аварій, катастроф, стихійного лиха, а також при застосуванні сучасних засобів ураження.

Оцінка ІО здійснюється в два етапи: попередня оцінка інженерної обстановки, що проводиться завчасно; остаточна оцінка, яка виконується при виникненні НС, з урахуванням кон­кретних даних інженерної розвідки осередку враження.

Попередня оцінка ІО на ОГД виконується на підґрунті прогнозованих даних уражаючих чинників імовірних НС і міцнісної характерис­тики будівель та споруд. Уражаючими чинниками є: при вибуху – надмірний тиск у фронті ударної хвилі DР_ф; при урагані, штормі – тиск швидкісного напору повітря DР_шв; при землетрусі – інтенсивність у балах за шкалою Ріхтера або МSK-64. Метою попередньої оцінки ІО є орієнтовне визначення масштабів і характеру руйнувань ОГД, населених пунктів. При цьому визначається ступінь руйнувань будівель та споруд, обсяг і трудо­місткість інженерних робіт, склад сил АРС та ЦО, тривалість і послідовність проведення ними АРІНР.

Послідовність оцінки ІО

На основі вихідних даних визначаються: надмірний тиск у фронті ударної хвилі, при якому споруда цеху зазнає слабких, середніх, сильних і повних руйнувань; межа стійкості споруди, при якій вона зазнає руйнувань не вище середніх; розміри завалів (висота завалу, середнє віднесення основної маси осколків) та їх обсяг після повного руйнування; розрахунок здійснюється за умови впливу ударної хвилі з боку фасаду будівлі; час, потрібний ланці механізації на ліквідацію завалів поза контуром будівлі, споруди; необхідна кількість змін ланки механізації для ліквідації завалів при тривалості робочої зміни 10 год.

Ступінь руйнувань будівель та споруд залежить від міцнісних характеристик і величин надмірного тиску у фронті ударної хвиль DР_Ф. Він може бути визначений розрахунковим способом або за таблицями. Для орієнтовної оцінки ступеня руйнувань будівель та споруд використовуються наступні розрахункові формули:

DР_Ф = 23 ПК_i для житлових будинків;

DР_Ф = 14 ПК_i для промислових будівель та споруд;

де К_П – коефіцієнт, що враховує ступінь ураження будівель та споруд (для повних руйнувань К_П = 1, для сильних руйнувань К_П = 0,87, для середніх руйнувань К_П = 0,56, для слабких руйнувань К_П = 0,35); К_К – коефіцієнт, що враховує конструктивні особливості будівель та споруд (для безкаркасних будівель та споруд К_К = 1, для каркасних К_К = 2, для монолітних К_К = 3,5); К_М – коефіцієнт, що враховує вид матеріалу будівлі (для дерев’яних конструкцій К_М = 1, для цегляних конструкцій К_М = 1,5, для залізобетонних конструкцій з відсотком армування m = 0,3 %  К_М = 2; приm = 0,5 %  К_М = 3); К_С – коефіцієнт, що враховує сейсмостійкість споруд (для несейсмостійких К_С = 1, для сейсмостійких К_С = 1,5); К_В – коефіцієнт, що враховує висоту , м, будівлі, споруди:

;

К_кр – коефіцієнт, що враховує вантажопідйомність Q, т, кранового устаткування промислової споруди:

.

У випадку повних руйнувань будинків та споруд відбувається обвал усіх їх конструктивних елементів, при цьому утворюються суцільні завали як на площі споруди, так і поза її контурами.

Час, потрібний для ліквідації завалів, визначається за формулою

год,