Організація і координація роботи з охорони праці. Охорона праці при ремонті і технічному обслуговуванні машин, страница 6

Витрата тепла Qт (Вт), для технологічних цілей визначається через витрату нагрітої води

                 (35)

де Q — витрата чи пари води, кг/год;

i — тепломісткість води (пари), кдж/кг (табл. 12);

ів — тепломісткість конденсату, що повертається в казан, кдж/кг (табл. 12);

Р — кількість  конденсату, що повертається, %.

При повному поверненні конденсату Р =70%, при відсутності  конденсату і системі опалення Р=0.

Загальні сумарні втрати тепла  SQп (Ут)  складуть:

SQп=Q0+Qв+Qм+Qт.                    (36)

По сумарних тепловтратах знаходять теплову потужність Рк (квт) казана:

Рк =(1,10¸1,15)×SQп×10-3.            (37)

На виробництві казани часто характеризують їхньою теплопродуктивністю у Вт. Останню можна визначити по тиску пари і його тепломісткості (табл. 12).

Центральне водяне опалення приміщень здійснюється нагрівальними приборами-радіаторами. Окремі секції радіаторів збирають у батареї, встановлювані в нижній частині стін.

Таблиця   12

Тиск, кПа

Температура °С

Тепломісткість, кДж

Тиск, кПа

Температура °С

Тепломісткість, кДж

води

пару

води

пару

9,81

101,8

426

2680

70,57

115,0

481

2700

19,62

104,2

438

2681

98,10

119,6

508

2708

29,43

106,6

447

2688

196,20

132,9

555

2728

39,24

108,7

455

2690

490,50

158,1

664

2760

49,05

110,8

465

2694

981,00

183,2

765

2785

60,86

112,7

424

2698

1275,30

194,1

822

2793

При розрахунку потребного кількості радіаторів знаходять загальну площу поверхні SFн.п2) нагрівальних приладів (батарей) по формулі

                  (38)

де SQп - сумарні  втрати  тепла в  приміщенні, Ут;

до - коефіцієнт тепловіддачі стінками нагрівальних приладів у повітрі [для чавуна до=7,4, для сталі до=8,3 Ут/(м2×°З)];

tг - температура при вході води в радіатор, °З;

tх - температура води на виході з радіатора, °З;

tп - температура приміщення, °С.

По площі SFн.п2) визначають необхідна кількість nс секцій нагрівальних  приладів (батарей радіаторів)

               (39)

де Fc — площа однієї секції радіатора, що залежить від його типу  (табл. 13).

Таблиця   13

Значення площ поверхонь нагрівальних приладів різних типів

Тип нагрівального приладу

Площа поверхні, м2

Тип нагрівального приладу

Площа поверхні, м2

М - 140

0,254

РД - 90

0,203

НМ - 150

0,254

РД - 26

0,205

«Користь-6»

0,460

Площа поверхні ребристих труб діаметром 175 мм складає 2 м2 на 1м довжини.

Нормальна температура у виробничому приміщенні можлива тільки при безперебійній роботі опалювальних казанів. Отже, до початку опалювального резону котельня повинна бути забезпечена необхідною кількістю палива. Потреба в паливі Q (кг) на опалювальний період року можна приблизно підрахувати по формулі

Q=qy×V×(tв-tн),                   (40)

де qУ — річна   витрата   умовного   палива,   затрачуваного на підвищення температури на 1°С в  1м3 опалювального приміщення, кг/(м3×°З);

tВвнутрішня  температура  приміщення, °З;

V — зовнішній обсяг будинку, м3;

tн — розрахункова  зовнішня  температура,  °С.

Нижче приведені зразкові значення витрати умовного палива для отапливания будинків у середній смузі РСФСР.

Обсяг будинку, м3

q0 ,Ут/(м3×°З)

До 1000

0,320

1000 - 5000

0,245

5000 - 10000

0,215

10000 - 20000

0,200

Для перекладу умовного палива в натуральне при розрахунку опалення користаються коефіцієнтами, приведеними в таблиці 14.