Організація і координація роботи з охорони праці. Охорона праці при ремонті і технічному обслуговуванні машин, страница 19

Опір пристрою, що заземлює, складається з опорів заземлителей щодо землі і провідників, що заземлюють.

За існуючими правилами опір заземлення в установках потужністю до 100 квт включно не повинно бути більш 10 Ом, в установках потужністю більш 100 квт — не більш 4 Ом. Таке заземлення ефективне знижує напруга дотику. У виробничому приміщенні повинне бути заземлене все устаткування, тому що одночасний дотик до устаткування, випадково оказавшемуся під напругою, і до незаземленого устаткування, що має контакт із землею, дуже небезпечно і може привести до важкого травмування людини.

Заземлювати устаткування й установки не потрібно при номінальній напрузі 36 В и нижче для перемінного струму і напрузі ПО В и нижче для постійного струму у всіх випадках його установки за винятком вибухонебезпечних приміщень.

Замикання електричних чи проводів обмоток машин на корпуси заземленого чи устаткування на землю може призвести до поразки людини кроковою напругою (мал. 32). Це можливо в тому випадку, якщо людина буде наближатися до ушкодженої установки. Його ноги можуть виявитися в крапках з різним потенціалом, тобто під напругою, що і називається кроковою напругою. На потенційної кривої (мал. 32) видно, що найбільш висока крокова напруга буде поблизу місця замикання електричного струму на чи землю устаткування. Дуже небезпечне падіння на землю голого проводу, що знаходиться під напругою. За існуючими правилами підходити до такому проводу можна тільки в ізолюючій взутті, тому що в звичайній людина може бути уражений кроковою напругою.

Величина опору заземлення залежить від питомого опору ґрунту і повинна бути попередньо розрахована.

Найбільше правильно визначити опір заземлення можна, якщо попередньо за допомогою приладів знайти питомий опір ґрунту в тім місці, де намічено улаштувати контур, що заземлює. У цьому випадку в якості одиночного заземлителя потрібно взяти такий стрижень, якими будуть інші стрижні контуру заземлення, і заглубить у ґрунт на належну глибину. Потім вимірником заземлення потрібно визначити фактичний опір розтіканню струму зі стрижня в землю R_оз після чого знайти необхідна кількість стрижнів у контурі.

Теоретичний розрахунок опору заземлення (Ом) проводять по наступним формулах:

для стрижнів, верхній кінець яких знаходиться на поверхні землі (див. мал. 30, а),

                 (74)

для стрижнів, верхній кінець яких заглублен у землю (див. мал. 30, б),

              (75)

для смуги заглублений у землю (див. мал. 30, в)

                     (76)

У формулах: l — довжина чи стрижня смуги, м; r — питомий опір ґрунту, Ом/м (табл.  37); d — діаметр круглого чи стрижня 0,8 ширини полиці стрижня з уголкового металу, м; h — відстань від поверхні землі до чи смуги середини стрижня, м; b — ширина смуги, м.

Таблиця 37

Зразкові значення питомого опору r ґрунту

Кількість стрижнів у контурі знаходять по формулі

                  (77)

де R_к— опір розтіканню струму з контуру (приймається згідно ПУЭ), Ом;

h_С — коефіцієнт сезонності, рівний 1,6 для середньої смуги Росії;

h_э — коефіцієнт  екранування   (табл.   38);

R₀₃ — опір розтіканню струму з одиночного заземлителя, обумовлене розрахунком, Ом.

При проектуванні контуру, що заземлює, необхідно враховувати, що розтікання струму в земляний масив відбувається не тільки зі стрижнів, але і з чи смуги прутка, що з'єднують верхні кінці стрижнів у загальний контур, що заземлює.