Організація і координація роботи з охорони праці. Охорона праці при ремонті і технічному обслуговуванні машин, страница 3

Початковий інструктаж на робочому місці, повторний, позаплановий і поточний проводить керівник робіт.

Початковий інструктаж на робочому місці проводять при прийомі
на роботу нових робітників за інструкцією з охорони праці, розробленою
для окремих професія або видів робіт. Всі робітники після цього інструктажу і перевірки знань 2 - 5 змін (залежно від навичок і стажу робо­ти) працюють під наглядом бригадира чи майстра, потім оформляється до­пуск для їх самостійної праці. Такий допуск фіксується датою і підпи­сом того, хто проводив інструктаж, в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці.

Повторний інструктаж проходять всі працівники незалежно від ква­ліфікації, освіти і стажу роботи не рідше ніж через шість місяців. Його проводять з метою перевірки знання робітниками правил і норм з охорони праці.

Позаплановий інструктаж проводять, коли змінилися правила  охо­рони праці або технологічний процес, обладнання, інструмент, сировина та інші фактори, що вплинуть на безпеку праці; коли працівники порушують правила охорони праці, що можуть призвести чи призвели до травм, аварі! чи пожежі, вибуху; коли була перерва в роботі більш як 60 днів, а для небезпечних робіт - більш як ЗО днів, його проводять індивідуаль­но чи з групою робітників однієї професії за програмою початкового інструктажу на робочому місці. При його реєстрації вказують причину, яка спричинила його проведення.

Поточний інструктаж проводять перед виконанням робіт, на які не­обхідно оформити наряд-допуск. Проведення його фіксується в наряді-допуску на виконання робіт.

Робітники, які виявили і незадовільні знання після інструктажу, до роботи не допускаються. Вони обов’язково повинні знову пройти інст­руктаж.

Підвищення кваліфікації і перевірка знань керівного і інженерно-технічного персоналу здійснюється на спеціальних курсах (семінарах) з охорони праці.

Програми підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників розробляють і затверджують міністерства (відомства) за узгодженням з відповідними ЦК профспілок. Програми повинні включати розділи з охо­рони праці. Періодичність підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників - один раз в 6 років.

Від ефективності навчання охороні праці великою мірою залежить профілактика травматизму на виробництві, тому вирішенню цієї задачі необхідно приділяти належну увагу.

Пропаганда питань охорони праці повинна здійснюватися з викорис­танням усіх форм пропаганди (преса, радіо, кіно, телебачення і т. ін.).

Забезпечення безпеки експлуатації виробничого обладнання і вироб­ничих процесів повинно досягатися приведенням їх у відповідність з ви­могами стандартів ССБП, норм і правил охорони праці, а в необхідних випадках - заміною новим обладнанням чи впровадженням нових безпечних технологія.

Безпека будівель і споруд досягається виконанням вимог охорони праці при будівництві, реконструкції, експлуатації і ремонті.

Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці повинна досягатися ліквідацією причин виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чин­ників на робочих місцях і застосуванням ефективних засобів колективно­го захисту.

Забезпечення засобами індивідуального захисту здійснюється від­повідно до діючих норм і установленого порядку їх видачі, збереження і користування.

Забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку повинно пе­редбачатись для всіх працівників з урахуванням специфіки їх праці, в першу чергу для тих, що працюють з підвищеним фізичним і нервово-емоціональним навантаженням, за умов монотонності і дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Організація лікувально-профілактичного обслуговування працівни­ків передбачає попередні (при вступі на роботу) і періодичні медичні огляди, лікувально-профілактичне харчування і здійснення лікувально-профілактичних заходів щодо застереження захворювань працівників.

Санітарно-побутове обслуговування передбачає забезпечення праців­ників санітарно-побутовим приміщенням згідно з діючими нормами.