Історія розвитку ВАТ «Харківміськгаз». Аналіз стану та ефективності використання основних фондів

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

Розділ 1. 4

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОЛЕКТИВУ ПІДПРИЄМСТВА.. 4

1.1. Сутність персоналу підприємства. 5

1.2. Поділ персоналу підприємства по категоріях працюючих. 9

1.3. Визначення чисельності працюючих. 11

1.4. Економічна сутність оплати праці. 12

1.5. Форми оплати праці. 15

1.6. Структура заробітної  плати. 18

1.7. Психологічний аспект ефективної роботи трудового колективу. 20

РОЗДІЛ 2. 25

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ». 25

2.1. Історія розвитку ВАТ «Харківміськгаз». 29

2.4. Система управління підприємством. 31

РОЗДІЛ 3. 34

АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 34

ВАТ «ХАРКІВМІСЬКГАЗ». 34

3.1. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів. 36

3.2. Аналіз показників використання трудових ресурсів. 46

3.3.Аналіз витрат ВАТ «Харківміськгаз». 53

3.4.Доходи, прибуток і рентабельність. 55

3.5. Ступінь фінансової стійкості підприємства. 58

РОЗДІЛ 4. 76

РОЗРОБКА ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КОЛЕКТИВУ ПІДПРИЄМСТВА В РИНКОВИХ УМОВАХ НА БАЗІ ПІДПРИЄМСТВА  ВАТ “ХАРКІВМІСЬКГАЗ". 76

4.1. Реструктуризація структурних підрозділів задля ефективного використання робочого часу. 76

4. 2. Системи контролю доступу для ефективного управління на підприємстві. 84

4.3. Автоматизація обліку кадрів підприємства. 95

РОЗДІЛ 5. 109

ОХОРОНА ПРАЦІ. 109

5.1.     Основні законодавчі акти про Охорону праці в Україні. 109

5.2. Виробнича санітарія. 110

5.2.     Техніка безпеки. 113

5.4. Пожежна безпека. 117

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 121.

ВСТУП

Здійснювані в Україні економічні реформи істотно змінили статус підприємства. З'явилися організації, разом з тими, що базуються на державній власності, приватні, змішані, такі, що мають колективну відповідальність. Ринок ставить організацію в принципово нові відносини з державними організаціями, з виробничими і іншими партнерами, працівниками. Встановлюються  нові економічні і правові регулятори|. У зв'язку з цим змінюються відносини між керівниками організацій, між керівниками і підлеглими, між всіма працівниками усередині організації. Змінюється і відношення до персоналу організацій, оскільки соціальна спрямованість економічних реформ повертає їх обличчям до людини, персоналу організацій.

Об’єкт дослідження –  підприємство по газопостачанню та газифікації ВАТ „Харківміськгаз”, який розташований за адресою вул..Жовтневої революції, б.57/59.

Мета дипломного проекту – розрахувати, проаналізувати діяльність роботи колективу підприємства та виявити заходи, за рахунок виконання яких підприємство змогло підвищити ефективність діяльності  колективу у ринкових умовах.

У зв'язку з цим актуальність вибраної теми очевидна. В даний час, питання налагодження ефективної роботи колективу ВАТ „Харківміськгаз” встає особливо гостро, оскільки кожна організація прагне максимально оптимізувати свою діяльність, зробити її ефективнішою. Для здійснення цілей підприємства необхідне загальне зусилля персоналу. І управління колективом  даного підприємства грає в цьому найважливішу роль.

Узагальнення досвіду вітчизняних і зарубіжних організацій дозволяє сформувати головну мету системи управління персоналом: забезпечення кадрами, організація їх ефективного використання, професійного і соціального розвитку.

Відповідно до цієї мети формується система управління персоналом організації. Як база для її побудови використовуються принципи, тобто правила, а також методи, розроблені наукою і апробовані практикою.

Розділ 1

 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОЛЕКТИВУ ПІДПРИЄМСТВА

Підприємство – це не лише колективний інструмент, а й мініатюрне суспільство. Його можна уявити одночасово у вигляді штучної (адже воно створено людиною) та природньою системою. Як кожна природня система, підприємство має здатність до еволюції. Однією з вирішальних частин цієї здатності є людські ресурси.

Людина є основним із найважливіших факторів будь-якого виробництва у цілому світі, без її участі жодне  з нині існуючих підприємств неспроможне вести свою діяльність. Тому на протязі багатьох століть економісти всього світу, розробляючи нові та більш вдосконалені теорії процвітання своєї країни, завжди спиралися на людський фактор, розуміючи, що праця людини – є хоча і дорогостоючий, але невід’ємний  фактор виробництва.[1]

У сучасних умовах XXI сторіччя, людина також є найголовнішою ланкою виробництва, але багато людських обов’язків на виробництві замінили робото-машини, які практично не потребують людського втручання. Все це негативно сказалося на зайнятості населення у багатьох країнах світу. Але все ж таки існують такі професії до яких машина не здатна. Наприклад, комп’ютер не зможе провести переговори та домовитися із постачальниками, або вилікувати хворого. Врешті решт машина не здатна до почуттів та емоції, що притаманні лише людині, і машина не ладна сама себе відремонтувати.