Історія розвитку ВАТ «Харківміськгаз». Аналіз стану та ефективності використання основних фондів, страница 47

־  не залишати без нагляду включений прилад;

־  не розміщувати безпосередньо на приладах сторонні речі, документацію;

־  не включати побутові електронагрівальні прилади поблизу ЕОМ; не палити|;

־  не приймати їжу на робочому місці.

Необхідно також стежити за одягом і волоссям, не допускати  їх захоплення механічними вузлами, які рухаються.

В період роботи за ЕОМ через кожні 40-45 хвилин роботи необхідно робити 3-5 хвилинні перерви для відпочинку. Середня тривалість роботи за ЕОМ за день не повинна перевищувати 4 години, за тиждень-20 годинника. Сумарну тривалість роботи за ЕОМ (4 години) необхідно розділяти на дві частини і робити по 2 години в першу і другу половину і робочого дня. Неприпустимо, щоб працює на ЕОМ мався в своєму розпорядженні лицем або спиною до вікон.  При появі несправностей приладів ЕОМ, необхідно припинити роботу і сповістити керівника структурного підрозділу або безпосереднього керівника.

5.2.  Техніка безпеки

Територія підприємства, а також будівлі, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «Цвета сигнальные и знаки безопасности».

Заходи по захисту від статичної електрики.

Для запобігання можливості виникнення небезпечних розрядів з поверхні обладнання, речовин, що перероблюються, а також з тіла людини необхідно передбачати з урахуванням особливостей виробництва і заходи, які можуть забезпечити відведення заряду:

·  зниження інтенсивності генерації заряду статичної електрики;

·  відведення заряду шліхом заземлення обладнання та комунікацій, а також забезпечення постійного електричного контакту з заземленням тіла людини;

·  відведення заряду шліхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору;

·  нейтралізація заряду шляхом використання різних засобів захисту від статичної електрики по ГОСТ 12.4.124. – 83

Дія статичної електрики на людину вважається безпечною, коли іскрові розряди відсутні, а рівні напруженості електростатичного поля на робочих місцях не перевищують допустимих значень, які визначаються згідно з ГОСТ 12.1.045 - 84

5.3.1. Захисні заходи і засоби в електроустановках

Згідно до ГОСТ 12.4.124-83 «Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования», дія електричного струму на організм людини виявляється у вигляді опіку або удару, що вражає внутрішні органи.

Небезпечні для життя не тільки величина сили струму, але і порівняно низька напруга, навіть таке, як при виробництві електрозварювальних робіт (65В змінного струму).

При силі струму 0,1А і опорі людського тіла в несприятливих умовах лише 1000Ом напруга 100В вже може виявитися смертельним. Таким чином, напруга від 42В і вище, а струм 0,05 до 0,1А є небезпечним для людського організму.

·  Тому в електроустановках застосовуються наступні технічні захисні заходи :

·  Контроль і профілактика пошкоджень ізоляції;

·  Захист від випадкового дотику;

·  Занулення;

·  Застосування цих захисних заходів регламентується «Правилами пристрою електроустановок» (ПУЭ).

Відведення заряду шляхом заземлення

Заземлюючі пристрої для захисту від статичної електрики дозволяється об’єднувати з заземлюючими пристроями для електрообладнання. Такі заземлюючи пристрої повинні бути виконанні у відповідності до вимог «Правил устройства электроустановок»  та ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 21130-75, СНиП 3.5.06 – 85 «Електротехнические устройства».

Опір заземлюючих пристроїв, які призначаються виключно для захисту від статичної електрики, допускається не вище 100 Ом.

Всі металеві та електропровідні не металеві частині технологічного обладнання повинні бути заземлені незалежно від того, чи приймаються інші заходи захисту від статичної електрики.

Нейтралізація заряду на поверхні твердих діелектричних матеріалів.