Історія розвитку ВАТ «Харківміськгаз». Аналіз стану та ефективності використання основних фондів, страница 25

За даними таблиці видно, що в структурі капіталу переважають позикові засоби, але, їх питома вага має тенденцію зменшення.

Вважається, що чим вище величина коефіцієнта автономії і нижче величина коефіцієнтів фінансової залежності і фінансового ризику, тим стійкіше за ФСП|   В нашому випадку ситуація зворотна, що свідчить про погіршення ФСП. Величина коефіцієнта фінансового ризику (плеча фінансового важеля) розраховується як відношення позикового капіталу до власного капіталу і показує їх співвідношення. У різних галузях господарства склалися свого роду нормативи співвідношення позикових і власних засобів. Щоб визначити зразкову нормативну величину частки позикового капіталу, необхідно питому вагу основного капіталу в загальній сумі активів помножити на 0,25, а питома вага поточних активів – на 0,5. Розділивши одержаний результат на долю власного капіталу (різниця між одиницею і часткою позикового капіталу), набудемо зразкового нормативного значення коефіцієнта фінансового важеля. Відповідні розрахунки приведені в  таблиці 3.21.

Таблиця 3.21 - Розрахунок нормативної величини фінансового важеля

Як видно, жодна фактично досягнута величина не відповідає нормативному значенню. Крім того, коефіцієнт фінансового важеля збільшується. Це дозволяє укласти, що ступінь фінансового ризику підприємства досить висока і продовжує зростати.

3.5.2. Аналіз рівноваги між активами підприємства і джерелами їх формування. Оцінка фінансової стійкості підприємства

Якнайповніше фінансова стійкість підприємства може бути розкрита на основі вивчення співвідношень між статтями активу і пасиву балансу.

Кожна стаття активу балансу має свої джерела фінансування. Довгострокові активи фінансуються, як правило, за рахунок власного капіталу і довгострокових позикових засобів, а іноді ще і за рахунок короткострокових кредитів банків. Оптимальним варіантом фінансування оборотних (поточних) активів вважається ситуація, коли вони утворені наполовину за рахунок власного, а наполовину – за рахунок короткострокового позикового капіталу. Тоді забезпечується гарантія погашення зовнішнього боргу. Розглянемо, яка ситуація склалася на даному підприємстві.

У таблиці 3.22 приведені дані, що показують величину власного оборотного капіталу, що знаходиться в обороті на підприємстві.

Таблиця 3.22 -  Оборотний капітал підприємства, у 2004-2006 р.р.,тис.грн.

Як видно з таблиці, структура джерел фінансування залишає бажати кращого. За підсумками 2004-2006 р.р. загальна сума необоротних активів значно перевищувала суму власного капіталу, тому для створення необоротних активів довелося частково привернути позикові засоби. Це значить, що за умови одночасного погашення всієї короткострокової заборгованості у підприємства в обороті не залишилося б засобів.  У 2004 та 2006 році  власного капіталу у підприємства не було, його діяльність повністю залежала від зовнішніх інвесторів.    Таким чином, можна зробити висновок, що підприємство є фінансово нестійким і його залежність від кредиторів щорічно зростає.