Розробка лінії фарбування шаф для електроустаткування, страница 8

Порошкові матеріали є найбільш значним відкриттям XX століття в лакофарбовій технології. Вони були розроблені не тільки для того, щоб забезпечити надійний захист та додати гарний вид виробам, але й щоб вирішувати екологічну проблему в області покриттів. Цьому сприяє практично повна відсутність органічних розчинників та інших летких компонентів у їх складі.

Ґрунтуючись на даних аналітичного огляду найбільш придатними під умови експлуатації виробів, вимог до атмосферостійкості, фізичних та економічних характе­ристик є -       Поліефірні фарби, що тужавіють за допомогою ТГІЦ

3.2 Устаткування для транспортування виробів

Система транспортування виробів (конвеєр), є засобом, за допомогою якого вироби переносяться через ділянки відповідно технології нанесення покрить.

Виходячи з масового об’єму виробництва і з огляду на конструкцію устаткування - вибираємо для транспортування виробів грузонесучий привідний конвеєр безупинної дії [1,2,4].

Конвеєрна система може транспортувати деталі будь-якого типу, розмірів та конфігурації, починаючи від канцелярської скріпки й закінчуючи кузовом автомобіля. Грузонесучий привідний конвеєр безупинної дії ідеально підходить для великих обсягів виробництва з безупинним, але помірним потоком деталей як малої так й великої ваги. Часто такий режим роботи характерний для систем нанесення покриттів з порошкових фарб. Якщо попадання бруду з двотаврової балки, коліс візків і ланцюга на вироби викликає занепокоєння можна установити санітарні гаки для кожного з візків що переносять вантаж. Такий гак охоплює санітарний піддон, який закріплюється безпосередньо під конвеєрним ланцюгом, як показано на мал. 3.1.                                     

            

мал. 3.1. Типова конфігурація санітарного гака та піддона:

1 - доріжка конвеєра;  2 - підвіски санітарного піддона; 3 - візок; 4 - конвеєрний ланцюг; 5 - 3-образний санітарний гак підвіски; 6- санітарний піддон; 7- навантаження від виробів

3.3 Хімічна підготовка поверхні

3.3.1 Вибір способу хімічної підготовки поверхні

При виборі способу очищення звичайно враховують природу забруднюючих речовин та ступінь забруднення ними поверхні [1,9,10]. Для видалення масляних та жирових забруднень, що найбільш поширені, звичайно використовують водяні луж­ні сполуки, розчини миючих засобів та органічні розчинники. Жирні кислоти та компоненти полірувальних паст вимагають більш концентрованих лужних розчинів та одночасно застосування механічних впливів. Оксиди звичайно, видаляють за допо­могою кислот; процес прискорюється зі збільшенням сили та концентрації кислоти, та підвищенням температури. Забруднення макрочастками, до яких відносять цеховий пил, вуглецеву сажу, тверді компоненти від полірувальних рідин та паст, звичайно видаляються одночасно з оксидами при застосуванні кислотних сполук, але можуть бути досягнуті гарні результати й у випадку лужних миючих засобів.

При підготовці поверхні варто враховувати й природу металу, на який наноситься покриття. Сталь пасивується лугами, але розчиняється в кислотах: варто уникати високого ступеня розчинення металу при травленні.

У даному випадку ступінь зажиренности коліс до шаф для електроустаткування  - перша (наявність тонких шарів мінеральних олій, мастильних, мастильно-охолоджуючих емульсій, змішаних з металевою стружкою та пилом (вміст за­бруднень до 3 г/м2).

3.3.1.1   Знежирення поверхні

Під знежиренням розуміють процес видалення з поверхні органічних забруднень. Видалення може бути засноване на різних принципах.

Змочування поверхні. Розчин, що знежирює, містить ПАР, завдяки яким зменшується поверхневий натяг, полегшується змочування й забруднення відриваються з поверхні (рис. 3.2).

Емульгування - утворення дисперсії двох взаємонерозчинних рідин (напри­клад, олії та води). Факторами, що впливають на емульгування, є тип забруднення, вид ПАР та його концентрація, рН та температура розчину, що знежирює.

Омилення - процес, при якому забруднення жирними кислотами та жирами ро­слинного та тваринного походження під впливом лугу перетворюються у водороз­чинні мила, що сприяє процесу очищення поверхні.