шарах гнучкість покриттів може бути зниженою.
Епоксидні фарби
Це перший вид термореактивних порошкових матеріалів, освоєних у промисловості, що має широке застосування до цього часу. Незважаючи на те, що епоксидні фарби можуть утворювати покриття з гарними декоративними властивостями, вони використовуються, насамперед, для одержання функціональних покриттів. Існують епоксидні фарби різноманітні за складом. У залежності від типу смоли та тужавлювача вони створюють покриття з різноманітними властивостями. При відповідному виборі сировини отримані фарби та покриття, допускають контакт із продуктами харчування. Головний недолік епоксидних покрить - низька стійкість до дії УФ- випромінювання.
Епоксидно-поліефірні фарби
Ці фарби більш стійкі, ніж епоксидні, до пожовтіння, яке викликане перегрівом у момент затвердження покриттів. У меншому ступені виявляються мілення та зміна кольору покриттів при експлуатації в атмосферних умовах. Проте композиційні покриття, як і епоксидні, не рекомендується застосовувати в умовах впливу сонячного світла. Механічні властивості (гнучкість, твердість, удароміцність) покриттів в основному такі ж, як і в епоксидних, а стійкість до впливу хімікатів трохи нижче.
Епоксидно-поліефірні фарби мають ті ж сфери застосування, що і епоксидні захисно-декоративного призначення. Ними фарбують стелажі, водонагрівачі, офісні металеві меблі, електроінструмент, вогнегасники, масляні фільтри та багато чого іншого.
Фарби фотохімічного затвердіння
Це новий клас порошкових матеріалів що швидко розвивається. Плінкоутворювачем для них служать ненасичені поліефіри з температурою плавлення 100-125°С. Формування з них покриттів здійснюється в дві стадії:
спочатку порошкова сполука, що знаходиться на поверхні, за допомогою ІЧ- випромінювання нагрівається та сплавляється в монолітне покриття, потім піддається впливу УФ- променів які викликають тужавлення покриття.
Утворення твердої плівки здійснюється за рахунок реакції полімеризації що ініціюється радикалами, які утворяться при розпаді фотоініціатора: останній є складовою частиною порошкових композицій. Процес протікає протягом декількох хвилин або секунд. Джерелом УФ випромінювання служать ртутні лампи середнього тиску (потік випромінювання з поверхневою щільністю близько 12 квт/м ).
Дана технологія рекомендується для одержання покриттів на деревині, дерев'яних виробах, пластмасах та інших термочуттєвих матеріалах.
Термопластичні порошкові фарби
Вихідними матеріалами для одержання таких фарб служать полімери з відносно великою молекулярною масою. Тому для одержання з них покриттів вимагаються високі температури (150-200 °С). При нанесенні в киплячому шарі виріб попередньо нагрівають, а після нанесення порошку нерідко передбачають вторинне нагрівання для його дооплавлення та розрівнювання покриття. Унаслідок впливу високої температури не виключається деструкція полімерів, тому при одержанні покриттів варто виконувати встановлені технологічні режими.
Покриття з термопластичних порошкових фарб, як правило, мають низьку або невисоку адгезію. Тому потрібно проводити ретельну підготовку, застосовувати дробе- або піскоструминне очищення поверхні, а в окремих випадках її ґрунтування.
1.1.2 Способи транспортування і збереження порошкових фарб
При покупці, збереженні та транспортуванні фарб, а також при одержанні з них покриттів необхідно знати особливості поводження цих порошкових матеріалів та правила роботи з ними. Порошкові лакофарбові матеріали поставляються споживачу готовими до застосування, та немає необхідності їхньої наступної переробки змішування, розчинення, диспергування та ін. Розуміння їхніх властивостей та знання деяких існуючих обмежень дозволяє ефективно і продуктивно використовувати ці фарби в технології виробництва покрить.
Порошкові фарби звичайно зберігають та відвантажують споживачу в контейнерах, коробках, рідше в мішках. Найбільш розповсюдженою формою пакування є коробка, яка вміщає 20-25кг порошку. Усередині коробки порошок звичайно зберігається в пластикових мішках щоб уникнути усмоктування вологи.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.