Неважко
помітити, що матриця є матрицею
системи нормальних рівнянь, з якої визначається вектор
, компонентами якого є Мнк-оцінки
параметрів а0, а1, ..., аm
моделі (7.9). Вектор-стовпець правих частин системи можна подати у вигляді
, тому матричний запис цієї системи
наступний:
.
(7.13)
Помножимо
ліву й праву частини (7.13) ліворуч на обернену матрицю . Оскільки
– одинична матриця порядку
m+1, за властивостями одиничної матриці з (7.13) маємо
.
Якщо аналіз діаграми розсіювання дозволить висунути гіпотезу про поліноміальний зв'язок між змінними Y і X:
, (7.14)
то в цьому випадку
функція помилок є квадратичною функцією параметрів a0,...,am,
a часткові похідні – лінійні щодо
параметрів.
Для того щоб знайти a0, ..., am , використовується МНК.
Умова (
) дозволяє одержати систему рівнянь:
.
Система містить m+1 рівняння з m+1 невідомим. Якщо m< n-1, то система має єдиний розв’язок.
Запишемо систему рівнянь у матричному вигляді. Розглянемо вектори-стовпці
,
і матрицю
розмірності n (m+1):
,
.
Вектор-стовпець
правих частин системи рівнянь можна представити у вигляді , тому матричний запис цієї системи такий:
.
Помножимо
ліву й праву частини ліворуч на обернену матрицю .
Одержимо
.
(7.15)
У
випадку параболічної регресії система має вигляд
.
У статистиці використовують правило вибору ступеня полінома (7.14), яке
базується на визначенні величини кінцевих різниць (якщо x змінюється з
постійним кроком) або розділених різниць (якщо крок const).
Кінцева різниця 1-го порядку
,
.
Розділена різниця
,
,
.
Якщо перші різниці постійні, то для моделі обирається поліном першого ступеня.
Якщо перші різниці не постійні, але варіюються з незначними відхиленнями, і середнє арифметичне двох різниць настільки мале, що ним можна знехтувати, то перші різниці вважаються практично рівними.
Аналогічно, якщо аналізуються другі різниці, і ми прийдемо до висновку, що вони практично рівні, то для відображення ряду емпіричних даних використовують поліном другого ступеня й т.д.
Коефіцієнт детермінації R2 розраховується так, як і для лінійної регресії:
.
Адекватність моделі. Розраховуємо
критеріальне значення та критичне значення
, де
;
; α – рівень значущості; k –
кількість параметрів моделі, n – кількість спостережень.
Значення Fкр обчислюємо за допомогою функції FРАСПОБР(α; k-1; n-k). Якщо Fp>Fkp – модель адекватна.
Приклад. Нехай для деякого підприємства відомі середні витрати на рекламу (Y тис. грн) за останні n місяців (Х).
X |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Y |
35,4 |
34,2 |
33,6 |
32,1 |
32,7 |
33,8 |
35,6 |
37,2 |
38,8 |
Необхідно:
ü записати систему рівнянь для визначення невідомих параметрів рівняння поліноміальної
регресії другого порядку =a0+a1x+a2x2
;
ü знайти параметри регресії;
ü обчислити коефіцієнт лінійної кореляції;
ü знайти коефіцієнт детермінації;
ü оцінити адекватність моделі за критерієм Фішера при рівні значущості α=0,01;
ü побудувати графік;
ü зробити прогноз витрат на рекламу до кінця року.
Розв’язання
Рівняння
регресії має вигляд =a0+a1x+a2x2. Для визначення невідомих параметрів регресії (а0, а1 , а2)
необхідно записати систему рівнянь.
Коефіцієнти даної регресії обчислимо за допомогою методу найменших квадратів. Система буде мати такий вигляд
.
Обчисливши зазначені суми, одержимо систему рівнянь
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.