D-розбиття по одному параметру.
Розбивка простору всіх значень деякого конструктивного параметра γ на області з однаковим розподілом коренів характеристичного рівняння в комплексній площині називається D-розбивкою по одному параметру.
Якщо необхідно з'ясувати, як впливає на стійкість САУ якийсь конструктивний параметр γ, що лінійно входить у коефіцієнт характеристичного рівняння замкнутої системи, то зазначене рівняння можна представити у вигляді:
Н (р) + γ G (р) = 0,
деН (р) – многочлен, що не містить γ;
G (р) – многочлен, що є співмножником γ.
З цього рівняння знаходимо γ:
По фізичному змісту γ є дійсним числом, всі можливі його значення розташовуються на числовій осі (лінії). Побудова D-областей зручніше й наочніше проводити на площині, тому параметр γ краще розглядати як якесь комплексне число S =γ+ j λ, у якого дійсна частина γ по суті своїй є величиною, що досліджується.
Тому, після здійснення заміни р=јώ, одержимо γ у вигляді комплексного числа з дійсною частиною U (ω) і уявної V (ω):
γ = - = U (ω) + j (ω).
Для комплексного числа S:
γ = U (ω);
λ = V (ω).
Змінюючи значення ω від - до + , можна розрахувати та відобразити в комплексній площині величину S у вигляді кривої, яка поділить всю площину на декілька областей, серед яких може знаходитися і область стійкості.
Як конкретний приклад розглянемо систему
автоматичного керування
структурна схема якої:
у(р) - завдаючий вплив (завдання);
ε(р) – помилка керування;
μ(р) – керуючий вплив;
х(р) – керована величина;
Кп – коефіцієнт підсилення підсилювача;
Квм – коефіцієнт передачі виконавчого механізму;
Твм – постійна часу виконавчого механізму;
Коб – коефіцієнт передачі об'єкта;
Тоб – постійна часу об'єкта;
р - оператор Лапласа.
Функція передачі замкненої системи:
Ф (р) =
Характеристичне рівняння:
р (Твм р + 1)(Тоб р + 1) + Кп Квм Коб = 0.
Припустимо, що досліджується вплив коефіцієнта підсилення підсилювача Кп на стійкість САУ, тобто, γ = Кп, всі інші параметри відомі.
Розкривши дужки, одержимо:
Твм Тоб р3 + (Твм + Тоб) р2 + р + Кп Квм Коб = 0.
Введемо запропоновані вище позначення:
Н (р) = Твм Тоб р3 + (Твм + Тоб) р2 +р;
G (р) = Квм Коб
У нашому прикладі, після відповідної постановки одержуємо:
Н (jω) = - (Твм + Тоб) ω2 + jω (1 - Твм Тоб ω2);
G (jω) = Квм Коб;
γ = Кп =
де
U(ω) = V(ω) =
Отримана крива, що розмежовує всю комплексну площину на три області (I, II, III), називається основною кривою D-розбиття.
Якщо крива D-розбиттяобмежує деяку область значень параметрів γ, при яких система стійка, то сама крива в площині параметра γ є межею стійкості.
У площині розподілу коренів характеристичного рівняння межею стійкості є уявна вісь, яку, з метою наочного відображення необхідного розташування коренів для забезпечення стійкості, за звичай штрихують ліворуч при зростанні значень ω на цій осі. Тому криву D-розбиттятакож варто заштрихувати ліворуч при збільшенні ω від - до + .
Із трьох отриманих областей тільки одна (I) має штрихування спрямоване усередину, тому саме для області I кількість корінь у правій напівплощині буде мінімальним; ця кількість може бути не рівною 0, тобто система буде нестійка.
Для оцінки, чи є область I областю стійкості, необхідно скористатися будь-яким критерієм стійкості при підстановці в характеристичне рівняння будь-якого значення γ у межах від γ1 до γ2. Якщо виявиться, що система стійка, то область I є областю стійкості. Перехід через криву D-розбиттяіз заштрихованої області в не заштриховану відповідає зменшенню кількості коренів у лівій півплощині на одиницю. В D-області I значення параметра Кп = γ обмежені точками перетину основної кривої D-розбиття з віссю абсцис. У цих точках λ = V(ω)=0, тому:
V(ω) = =0 при ω1=0; ω2,3 = ± ;
а отже:
γ1 = Кп1 = U(ω1) = 0,
γ2 = Кп2 = U(ω2,3) =.
У даному прикладі при зміні значень коефіцієнта підсилення підсилювача від Кп1 до Кп2 система стійка.
Визначення області стійкості, тобто D-розбиттяпо одному параметру, можна здійснити й іншими способами, наприклад, скориставшись будь-яким критерієм стійкості.
Так, у нашому прикладі характеристичне рівняння має вигляд:
р(Твм р+1)(Тоб р+1)+КпКвмКоб= Твм Тоб р3+ (Твм+Тоб) р2+ р+ КпКвмКоб= 0,
яке при Кп1 = 0 перетвориться до виду:
р(Твм р+1)(Тоб р+1)=0.
Корені цього рівняння відповідно:
р1=0; р2 = <0; р3= <0,
тобто два корені (р2 і р3) розташовані в лівій півплощині комплексної площини, а р1 – на початку координат.
Очевидно, що при Кп1 = 0 система перебуває на межі стійкості, це значення Ку1 є нижнім граничним значенням коефіцієнта підсилення підсилювача.
Верхнє граничне значення Кп2 неважко визначити, скориставшись аналітичним критерієм Вишнєградського. Із цією метою розглянемо вищенаведене характеристичне рівняння.
Для системи 3-го порядку знаходження САУ на межі стійкості забезпечується при рівності добутків середніх і крайніх коефіцієнтів, тобто:
(Твм+Тоб)1=ТвмТобКп2КвмКоб,
звідки:
Кп2 =
Таким чином, при зміні Кп від 0 до значення система стійка, що повністю збігається з отриманим вище результатом D-розбиття при використанні частотного методу.
D-розбиття в площині двох параметрів.
Для побудови області стійкості в площині 2-х параметрів зручно скористатися критерієм стійкості Михайлова.
Будемо думати, що обоє досліджувані параметра μ і ν лінійно входять у коефіцієнти характеристичного полінома замкнутої системи.
F(p)=μМ(р) +νN(p)+Z(p)
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.